У Туреччині подано судовий позов проти Константинопольського патріархату: суперечка про суверенітет в Егейському морі та школі Халкі

Судовий позов проти Константинопольського патріархату, поданий колишнім генсеком Міноборони Туреччини Умітом Ялимом, загострив церковно-дипломатичний порядок денний: у центрі претензій — суверенітет над островами Егейського моря і статус Теологічної школи на острові Халкі, що може посилити напруженість у грецько-турецьких відносинах.

Як повідомляє видання Vima Orthodoxias, позов Уміта Ялима спрямований особисто проти Патріарха Варфоломія і десятків кліриків Фанару. За даними публікації, справа зачіпає питання міжнародних договорів, суверенних прав і релігійної присутності, ставлячи під сумнів роль Патріархату в Туреччині та регіоні Егейського моря.

У частині, що стосується Егейських островів і міжнародних угод, Ялим стверджує, що Фанар причетний до «незаконної діяльності», пов’язаної з присутністю Греції на островах Східного Егейського моря, зокрема на островах Агатонісі, Мараті, Аркі та Фармаконісі, які, за його версією, адміністративно належать до провінції Айдин. Ці доводи спираються на трактування Лозаннського договору 1923 року; при цьому, як зазначає видання, грецька сторона неодноразово наголошувала, що режим суверенітету над згаданими островами є однозначним і не підлягає перегляду.

Окремий блок скарги стосується Теологічної школи Халкі. За версією Ялима, її діяльність кваліфікується як «незаконна освітня активність», що порушує міжнародні угоди. У матеріалі вказується, що школу, розташовану на острові Халкі біля Стамбула, закрито з 1971 року за рішенням турецької влади, проте її поновлення залишається постійною вимогою Православної церкви та неодноразово порушували на міжнародному рівні, включно з доповідями таких структур, як Рада Європи.

Політичні наслідки історії, за оцінками, наведеними виданням, можуть переважити юридичні: прив’язка Константинопольського патріархату до питань суверенітету в Егейському морі створює особливо чутливий контекст, зачіпаючи співвідношення держави і релігійних інститутів у Туреччині, а також сприйняття Анкарою ролі Патріархату в регіоні. Зазначається, що ініціатива Ялима може бути пов’язана із загальним тлом напруженості у відносинах між Грецією і Туреччиною.

За відомостями Vima Orthodoxias, турецький уряд поки що не виступив з офіційними коментарями щодо скарги Ялима. Така пауза деякими експертами трактується як спроба уникнути прямого залучення до справи, здатної набути міжнародного резонансу. При цьому міжнародні організації, включно з ООН, уважно відстежують динаміку в Східному Середземномор’ї, де питання суверенітету і балансу сил залишаються вкрай чутливими.

Як підкреслює видання, подання скарги на адресу Константинопольського патріархату — ще одне свідчення того, що Егейське море і Східне Середземномор’я продовжують залишатися фокусом геополітичних суперечок. Відкритим залишається питання, чи залишиться ця ініціатива одиничною юридичною акцією, чи виллється в новий виток напруженості між Грецією і Туреччиною.