Патріарх Ілія і ПЦУ: Якою була позиція Грузинської Церкви щодо українського церковного питання

Смерть Грузинського Патріарха Ілії II і подальше обрання нового Предстоятеля ГПЦ привнесе серйозні зміни не тільки в життя Грузинської Церкви, а й, що вельми ймовірно, в устояний в останні кілька років побут Світового Православ’я. Говорячи про це, ми не можемо залишити без уваги одне з ключових питань, а саме — ставлення Помісних Православних Церков до українського церковного питання.

Протягом останніх 7 років Грузинська Церква намагалася уникати питання визнання ПЦУ. Проте ГПЦ не позбавлена власної «внутрішньої кухні», на якій, треба зазначити, не все так однозначно щодо питання, яке нас цікавить. Доти, доки Предстоятелем ГПЦ залишався Патріарх Ілія, позиція Грузинської Церкви з приводу ПЦУ залишалася максимально розмитою і невизначеною. Як же тоді ГПЦ реагувала на створення ПЦУ?

Пропонуємо нашим читачам невелику хронологію розвитку позиції Грузинської Церкви щодо українського церковного питання.

Червень 2018 року. Синод ГПЦ заявив про вивчення українського питання. «Про автокефалію Української церкви ми вислухали, що це питання поставлено. Церква вивчає питання, і постанову буде ухвалено після»,— сказав митрополит Цилканський і Душетський Зосима.

Вересень 2018 року. Грузинська Церква публікує першу офіційну заяву з питання тоді ще можливого створення ПЦУ. Тоді в Тбілісі вирішили не влазити в конфлікт, що назріває між Москвою і Константинополем. «Думаємо, що на даному етапі ми не повинні робити поспішних оцінок доти, доки дві сторони сформулюють свої офіційні положення, що не піддаються апеляціям, на основі норм канонічного права», — повідомили в Патріархії.

Вересень-жовтень 2018 року. Перші особи Грузинської Церкви заявляють про відмову від участі у вирішенні української церковної кризи, що насувається. «Незгода з цього питання між двома великими Церквами, у кожної з яких є своя логіка. Ми не беремо участі в цих дискусіях», — сказав помічник місцеблюстителя Патріарха Грузії Андріа Джагмаїдзе.

Жовтень 2018 року. Зустріч покійного спікера ВРУ Андрія Парубія та Патріарха Ілії, після якої Патріархії Грузії довелося спростовувати інформацію українських ЗМІ про те, що в ГПЦ підтримують автокефалію в Україні. В офіційному повідомленні йдеться, що після візиту до Грузії голови Верховної Ради України Андрія Парубія «українські телеканали поширили інформацію про те, що нібито Грузинська Православна Церква підтримала автокефалію Православ’я в Україні, що не відповідає реальності».

Січень 2019 року. Після створення ПЦУ, у ГПЦ повідомили, що висловлять чітку позицію «щодо отримання автокефалії Православною церквою України, коли ГПЦ ознайомиться з текстом Томосу про цю автокефалію».

Січень 2019 року. Пішли перші реакції ієрархів ГПЦ щодо питання легалізації ПЦУ. «Немає нічого особливого чи шкідливого в тому, якщо новостворена Церква України трохи зачекає з визнанням від Грузинської Православної Церкви.[…] Загалом ГПЦ підтримує право української держави мати автокефальну Церкву. Але треба врахувати, за яких умов ця автокефалія застосовується. Зокрема, хто має стояти на чолі Церкви України, хто має бути іншими духовними особами. Дуже важливо встановити їхню канонічність. Деякі з них раніше були піддані анафемі, яку визнавали всі Православні Церкви, в тому числі Константинопольська. Деякі з них, виходить, самопроголошені єпископи. Як з такими спільно служити? Ми не можемо таких визнати. […] На Синоді ми обговорили лист, отриманий з Константинопольського Патріархату про визнання автокефалії Церкви України. У ньому міститься дуже небезпечна фраза про те, що Константинопольський Патріархат має виключне право втручатися у внутрішні справи будь-якої Помісної Церкви. Особисто для мене це неприйнятно і може викликати багато труднощів у майбутньому», — поділився своєю думкою митрополит Ахалкалакі, Кумурдо і Карі Ніколоз (Пачуашвілі).

Митрополит Руставський Іоанн: «Константинополь одноосібно і в односторонньому порядку вирішив надати статус автокефальної Церкви особам, які роками перебували в розколі. […] В основі єдності Православної Церкви лежить не одноосібний, папістський принцип, але соборність, що знаходить своє відображення в Символі віри. […] Умови автокефалії, яку надає Константинопольська патріархія Україні, і які вказані в Томосі від 6 січня 2019 року, більше відповідають статусу автономії. Крім того, Томос замовчує той факт, що більша частина православних українців залишаються в юрисдикції Московського Патріархату і відповідно представляють частину повноти Всесвітньої Православної Церкви. Тому ми керуємося принципами права та ікономії, щоб дух розколу не тріумфував серед нас».

Своєю чергою, Митрополит Потійський і Хобський Григол піддав різкій критиці владу країни за відмову привітати Україну з отриманим від Константинополя Томосом.

Лютий 2019 року. Грузинська Церква видала відверто мляву заяву за фактом легалізації главою Фанару української схизми. «Тепер головне — зберегти єдність Православної Церкви… наші зусилля мають бути спрямовані на збереження цієї єдності»,— підсумували в ГПЦ.

Березень 2019 року. Офіційна інформація від спікерів УПЦ з приводу взаємовідносин ГПЦ і ПЦУ. Протоієрей Миколай Данилевич: «Не буду випереджати їхніх рішень, але спілкуючись з ієрархами, з Патріархом Грузинської Церкви не відчули, що вони готові зробити крок на шкоду всеправославній єдності. Або зашкодити нашій канонічній Українській Православній Церкві». За його словами, із 47 архієреїв Грузинської Православної Церкви говорять про можливість визнання ПЦУ не більше ніж семеро, однак вони просто не зовсім в курсі ситуації, що склалася в українському православ’ї. А ті грузини-миряни, які написали відкритий лист на підтримку Епіфанія, виявилися лютими критиками навіть своєї рідної Грузинської Православної Церкви. «Після так званої інтронізації Епіфанія 30 грузинських богословів привітали його листом. І був список цих богословів. Я показав цей список у Синоді ГПЦ. Виявилося, всі ці люди люто критикують Грузинську Церкву. Це опозиція серед мирян і людей, які здебільшого вчаться на Заході та критикують свою Церкву», — підкреслив заступник голови ВЗЦЗ УПЦ.

Після цього, українське церковне питання в Грузинській Православній Церкві перестало обговорюватися на офіційному рівні. Синод ГПЦ досі так і не висловив своєї оцінки легалізації українського церковного розколу. Жодного разу з цього приводу не висловлювався публічно і сам Патріарх Ілія.