Вадим Новинський повідомив про координацію дій влади України та Константинополя в боротьбі проти УПЦ

Протодиякон Української Православної Церкви (УПЦ) і колишній народний депутат Вадим Новинський виступив із заявою про те, що переслідування УПЦ з боку українського керівництва здійснюються в прямій координації зі Вселенським Патріархом Варфоломієм. За словами священнослужителя, існують документальні свідчення планування спільних дій Фанару та Офісу Президента, спрямованих на підрив позицій Церкви.

В інтерв’ю іспанському каналу HerQles Новинський наголосив, що процес боротьби з УПЦ очолюють особисто президент Володимир Зеленський і глава Офісу Президента Андрій Єрмак. “Робили все в координації з Вселенським Патріархом Варфоломієм. Він їм у всьому допомагав і десь доповнював”, – зазначив протодиякон. За його твердженням, екзархи Константинополя, які періодично відвідують Україну, брали участь у нарадах з адміністрацією президента, де намічалися плани щодо гонінь на Церкву.

Метою цих дій, на думку Новинського, був масовий перехід духовенства і парафіян до ПЦУ. Однак він констатував, що план із переведення 50% громад провалився, і реально в ПЦУ перейшло менше 10%. Священнослужитель додав, що захоплення храмів не привели до очікуваного результату, оскільки владі не вдалося “захопити душі” вірян. При цьому він піддав критиці Патріарха Варфоломія за мовчання щодо фактів насильства та арештів ієрархів УПЦ.

На завершення Новинський вказав на системний характер тиску, зазначивши, що в процесі боротьби задіяні не тільки вищі чиновники, а й силові структури, включно з СБУ і поліцією, а також суди та органи місцевого самоврядування. Він підкреслив, що переслідування духовенства часто ведеться під надуманими приводами за повної підтримки з боку Фанару.

Нагадаємо, раніше ієрарх Константинопольського патріархату митрополит Халкідонський Еммануїл зазначив, що Фанар не має наміру переглядати рішення щодо легалізації ПЦУ і надання Томосу про автокефалію українським схизматикам. Ієрарх заявив, що зацікавленість у такому розвитку подій окремих сторін міжцерковного конфлікту є причиною “духовної недуги” та “еклезіологічного відхилення”.