Голова Інституту національної пам’яті роз’яснив концепцію створення Пантеону в Києво-Печерській лаврі

Створення Національного пантеону на території Києво-Печерської лаври не передбачає масштабних поховань, а кількість осіб, які там будуть поховані, обмежена кількома десятками. Влада чітко окреслює межі проєкту, наголошуючи, що меморіальний комплекс не стане місцем для «збирання мощей».

Голова Українського інституту національної пам’яті (УІНП) Олександр Алфьоров у у інтерв’ю в ефірі телемарафону пояснив, що Пантеон призначений переважно для перепоховання видатних українських діячів, які наразі спочивають за кордоном. При цьому наголошується, що прах знакових класиків, таких як Тарас Шевченко, Леся Українка, Іван Франко та Іван Котляревський, переносити на територію Лаврського заповідника не планується.

Згідно з встановленими правилами, до кандидатів на перепоховання застосовується часовий ценз: поховання можливе лише через 25 років після смерті історичної особистості. Чиновник особливо наголосив, що цей об’єкт не є меморіалом для героїв нинішньої війни і не передбачає «миттєвих» поховань.

Нагадаємо, раніше глава ПЦУ Єпіфаній Думенко схвалив ініціативу щодо створення в Україні Національного пантеону героїв на території Свято-Успенської Києво-Печерської Лаври. На його думку, такий крок необхідний «для відновлення історичної пам’яті та належного увічнення імен видатних державних і військових діячів».