УПЦ в 2021 році: фактор великої і малої політики
УПЦ потрібно бути готовою до тотального наступу на свої позиції. Ситуація в США продемонструвала, як певний контур влади пішов на потужну «зачистку» ідеологічного табору, який йому протистоїть. При цьому використовуються абсолютно дикі з точки зору здорового глузду і моралі методи і підходи. Цілком ймовірно, що «соросята» і Ко візьмуть все це на озброєння. Адже приклад, як відомо, заразливий. Тим більше, якщо він ще й вдало був втілений в життя.
У зв’язку з цим на УПЦ можуть спробувати повторити ті прийоми, які зараз відпрацьовуються на прихильниках Трампа. Зокрема, слід побоюватися великої провокації або серії провокацій, які б дали відмашку початку «розгрому» канонічної Церкви (наприклад, таким може стати рішення Фанара про визнання «ПЦУ» «єдиною канонічною церквою в Україні»).
Більш того, в світлі цього великим викликом для УПЦ може стати нездатність ефективно захистити свої права на всіх рівнях судових інстанцій. З одного боку, приклад США показав якісь рішеннь, що приймають судді, якщо на них робиться відповідні тиск з боку «глибинної влади». З іншого — в минулому році в Україні фактично відбулася девальвація статусу рішень Конституційного суду — головного арбітра оцінки цілого ряду стратегічних питань. Було продемонстровано, що вердикти КС можна просто не виконувати і ігнорувати. І це закладає міну уповільненої дії під будь-які спроби домогтися справедливості. Адже, виходить, що навіть виграш в КС не є панацеєю і його рішення може просто «зависнути в повітрі». А при остаточному формуванні «глибинної влади» з прозахідним курсом таких випадків може ставати все більше і більше. Що ніяк не радує, оскільки буде маргіналізуватися ще один інструмент забезпечення суверенітету держави, а також відстоювання людьми своїх конституційних прав.
Ігор Пятов, «Правблог»