Кілька слів у свято слов’янських просвітників
У наш час інколи намагаються представити справу так, ніби продовженням місії святих Кирила і Мефодія став би переклад богослужіння на російську мову. Тоді як це в корені суперечить самій ідеї слов’янських просвітителів. Чому?
По-перше, Кирило і Мефодій свідомо створювали нову, «штучну», книжкову, літературну мову. У цьому її корінна відмінність від сучасної російської мови, яка живе і розвивається багато століть.
По-друге, нова мова створювався святими братами спеціально для богослужбових цілей і духовної літератури. Це мова строго певного призначення, сакральна мова. Церковнослов’янською (чи старослов’янською) ніколи не говорили в побуті. Більш того, її використання в розмові вважалося ненормативним, блюзнірським – про це свідчать стародавні покутники.
Так, церковнослов’янська була створена на базі живих діалектів, але застосовувалася тільки в строго певній сфері. І цим він відрізняється і від давньогрецького, і від латині, тим більше – від російської літературної мови, яка використовується в самих різних сферах.
По-третє, церковнослов’янська в IX-X-XI століттях не була зрозуміліше «простій людині», ніж зараз. Адже, з одного боку, вона був створений на основі південнослов’янського, тобто болгарського, а не російського, ізводу. З іншого – в ній з’явилося безліч нових термінів і виразів, яких просто не існувало у древніх слов’ян: наприклад, «благодать», «Святий Дух», «літургія», «апостол» тощо.
Якимсь з цих понять були знайдені або привласнені відповідності в слов’янській мові, а якісь були взяті прямо з грецького, без перекладу. Багато слова створювалися калькуванням: наприклад, «благо-словення» – з грецької «еу-логія». Повинно було пройти чимало часу і слід було витратити чимало сил, щоб люди усвідомили ці нові слова і терміни.
Так що справжнім продовженням місії святих Кирила і Мефодія було б освоєння багатства і глибини церковнослов’янської, вживання в її стихію і проникнення її духом.
Чому переклад богослужіння на російську мову некоректно вважати продовженням справи святих рівноапостольних Кирила і Мефодія?
Додам від себе кілька слів. Завдання солунських братів не було суто перекладацьким – вони створювали не новий переклад, а нову мову, нові смисли, тим самим закладаючи основи нової східнослов’янської православної цивілізації. Не всі і не відразу зрозуміли і оцінили їх праці.
Як влучно зазначив Архієпископ Албанський Анастасій, за людськими мірками місія свв. братів в Моравії і Паннонії зазнала краху, але кинуте ними насіння, що було не сприйняте західними слов’янами, проросло на грунті східного слов’янства.
Телеграм