Руслан Бортник: Мета тиску на УПЦ – трансформація її в канонічному, управлінському та політичному плані

Заяви влади щодо УПЦ у зв’язку з орендою храмів у Лаврі вельми показові. Про це виданню “Страна” заявив політолог Руслан Бортник 10 січня 2023 року.

“Вони свідчать, що криза у відносинах між владою і УПЦ посилюється. Про це говорять не тільки дії відносно Лаври, а й санкції РНБО щодо 12 ієрархів УПЦ, не всі з яких перебували на окупованій території. Очевидно, що влада сформувала ряд вимог до Церкви, в тому числі – про відмову від будь-яких канонічних зв’язків з Російською Православною Церквою, причому публічну, а також про зміну частини вищого духовенства Церкви, з якими, схоже, сама влада не може знайти порозуміння”, – зазначив експерт.

“Причому цей тиск здійснюється не в спробі “вирішити питання Лаври”. Мета цих процесів – трансформація УПЦ і в канонічному, і управлінському, і політичному плані. В останньому випадку це означає, що церква повинна бути, скажімо так, більш чутлива до глобальних політичних змін в країні. І те, що після непродовження оренди храмів верхньої Лаври їх не передали відразу ПЦУ, показує, що питання було не в них”, – сказав політолог.

Він вважає, що в ОП замахнулися на створення загальнонаціональної Православної Церкви, яка повинна бути лояльною і вбудованою в політичну структуру суспільства. На його думку, побудувати таку церкву на базі ПЦУ не вийде, тому що вона недостатньо потужна і на неї має ще сильний вплив Петро Порошенко, серйозний політичний конкурент Зеленського. А УПЦ “досі недостатньо лояльна”.

“Насправді зараз “працюють” і з ПЦУ, звідки видавлюють Порошенка – він останнім часом рідко присутній на богослужіннях ПЦУ, до створення якої він доклав руку, і з УПЦ, в якій намагаються мінімізувати вплив тих команд, які намагаються зберегти незалежність у відносинах з владою. ПЦУ ж зараз використовується як таран проти УПЦ. Коли необхідність в цьому вичерпається, її приєднають до УПЦ, тому що у тієї більш потужна структура”, – вважає Бортник.

Однак УПЦ, як стверджує експерт,”на межі розколу”.

“Частина ієрархів готова до такого конкордату, вони і так лояльні до української держави, і беруть участь у політичних процесах. Інша частина вважає, що церква взагалі повинна бути дистанційована від політики. Треті налаштовані вороже до команди Зеленського або взагалі налаштовані проросійськи. Такий поділ може призвести до того, що УПЦ розпадеться на кілька частин. Частина її структур буде функціонувати на захоплених росіянами територіях, увійшовши безпосередньо в РПЦ. А на решті території УПЦ може розколотися на тих, хто погодиться на умови влади, і на тих, хто намагатиметься зберігати самостійність. Тому влада продовжуватиме тиск, щоб зробити вплив першої групи більшим, ніж другої”, – говорить Бортник.