З приводу чергової вимоги про виселення з Києво-Печерської Лаври

Вчора Міністерство культури України знову висунуло вимогу до ченців Києво-Печерської Лаври про виселення з монастиря. На все про все було дано три дні. Юридичний відділ УПЦ вже заявив, що такі вимоги до монастиря — незаконні. Проте, Мінкультури навряд чи хтось зможе зупинити цього разу. Все тому, що на сьогоднішній день багатотисячне молитовне стояння віруючих УПЦ на захист Лаври зсохлося до 20-30 осіб, які, судячи з усього, є представниками монастирських трудників і знаходяться там постійно, фактично захищаючи свій дах над головою.

Таким чином, на наш превеликий жаль, все відбувається саме так, як ми прогнозували раніше. Держава взяла церкву на виснаження, і домагається бажаного систематично і холоднокровно. Відсутність у Церкви будь-якої стратегії самозахисту призвело до того, що навіть віруючі втратили будь-яку мотивацію, поклавшись на заповітне «як Бог дасть». Небажання представників Церкви очолити стояння на захист Києво-Печерської Лаври і запропонувати напрямки його подальшого розвитку призвели до повної апатії у самих захисників.

Ми б не хотіли про це писати або нагнітати, але це вже настільки очевидно, що, як то кажуть, «камені заволають». Лавру відберуть. Питання «як саме» — вже не стоїть, адже на нього дало відповідь Міністерство культури у своєму останньому листі. Рішенням суду та із залученням виконавчих органів влади. Залишається лише питання — коли. Але і це лише технічний момент. Те, що Лавру відберуть, зрозуміли вже всі. Навіть останні засідання Священного Синоду, що проводяться у Феофанії, є тому прямим підтвердженням. Однак не всі зрозуміли — чому Церква, маючи колосальний людський ресурс, міжнародний авторитет і потенціал, так швидко змирилася з цим фактом. Ми цього теж не зрозуміли. Може бути, є якась невідома і незрозуміла нам стратегія, яку знають лише кілька людей на самому верху? Дай то Бог, але щось підказує, що «непротивлення злу»-це зараз єдиний метод «самозахисту» в УПЦ.