УГКЦ перейде на григоріанський календар, а ПЦУ?

Голова Львівської єпархії УГКЦ Ігор Возняк повідомив, що у 2025 році греко-католики повністю перейдуть на григоріанський календар. Таким чином, усі церковні свята в УГКЦ з 2025 року святкуватимуть спільно з римо-католиками. Подальший розвиток календарної реформи, а насправді — її завершення, було прогнозованим. Щойно почалися всі ці розмови, ми одразу сказали про те, що перехід на так званий новоюліанський календар – це лише проміжний етап. Кінцева мета — зрівнятися з РКЦ на всі свята, включаючи Великдень.

Характерно, що в УГКЦ вже запитують — чи піде далі ПЦУ? При цьому питання ставиться з очевидним натяком на те, що треба таки переходити. Цікава, в даному контексті, наступна цитата Ігоря Возняка: «Коли ми перейдемо святкувати Великдень за григоріанським календарем, то припускаємо, що ПЦУ залишиться святкувати Великдень за юліанським календарем, тоді буде поділ під цим приводом. Він буде відчутним і дещо дивним у тих випадках, де маємо спільні служби в одному храмі з ПЦУ, бо за одним календарем буде Великдень, а інші продовжуватимуть пост до відповідної дати святкування”.

Як можна зрозуміти, йдеться про те, що УГКЦ із ПЦУ у тих чи інших населених пунктах ділять храми, по черзі здійснюючи культові заходи. Іншими словами, у селі «Н» є один храм, який, до приходу «совєтів», швидше за все, був уніатським, пізніше, після ліквідації УГКЦ, став православним, а після розпаду СРСР — був поділений між місцевими православними (спочатку — екзархат РПЦ, потім УАПЦ/УПЦ КП/ПЦУ) та греко-католиками для мирного співіснування. Варто зазначити, що для Галиччини така практика – не нова та практично повсюдна. Однак не секрет, що господарями становища в таких випадках є саме греко-католики.

У зв’язку з цим, цитату греко-католицького ієрарха можна розуміти не інакше як претензію, суть якої полягає в тому, що, якщо на Галиччині ПЦУ, слідом за уніатами, не перейде на григоріанський календар, більше ніхто з ними храми не ділитиме. Оскільки ПЦУ, як би там не було, є православною конфесією, греко-католики навряд чи манерничатимуть по відношенню до них. Тим більше, що небажання ПЦУ перейти на григоріанський календар, створить в їхній особі конкурента для УГКЦ і притягне до себе тих греко-католиків, які, у плані сприйняття традицій та звичаїв, все ж таки більше українці, ніж шанувальники папського престолу.

Як же, у разі такого розвитку подій, викручуватиметься ПЦУ? Є два варіанта. Або стане в жорсткий «клінч» і ігноруватиме будь-які ініціативи греко-католиків, або все-таки покірно прийме григоріанський календар. І щось підказує, що саме на Галиччині, де переважна більшість населення становлять греко-католики, ПЦУ піде шляхом найменшого опору, тобто по другому варіанту. В іншому випадку, з безтурботним життям у західних областях країни Єпіфанію та Ко доведеться попрощатися на завжди.

З іншого боку, гірше вже точно не буде. Для початку григоріанський календар приймуть західні єпархії ПЦУ, а згодом і решта. Адже «патрони» греко-католиків та прихильників ПЦУ — папа Римський та патріарх Константинопольський, вже давно не приховують бажання святкувати свята спільно і за одним календарем… григоріанським.