"Не давати приводу": чому добре, що митрополит Іонафан відмовився від ідеї піти на обмін

Апеляційний суд підтвердив рішення «першої інстанції» і засудив 75-річного ієрарха УПЦ митрополита Тульчинського і Брацлавського Іонафана (Єлецьких) на 5-річне ув’язнення з конфіскацією майна. Рішення шокуюче в усіх сенсах, адже звинувачення побудовані фактично на брошурах невідомого походження, що нібито були знайдені в помешканні митрополита, та якихось «гімнах», що їх слідство виявило в комп’ютері.

З іншого боку, неодноразово повідомлялося про те, що митрополита планували відправити на обмін, у разі якщо підтвердиться його вирок. Не зовсім зрозуміло, скількох військовополонених змогли б обміняти на старого архієрея, але очевидно, що суть цієї ідеї полягала зовсім в іншому. Про те, що окремих архієреїв УПЦ планують міняти, ми повідомляли давно і неодноразово. Найімовірніше, митрополит Іонафан мав стати першим із таких і, начебто, навіть погодився на це сам спочатку. Але в підсумку відмовився. Відмовився і правильно зробив.

Чому правильно? Тому, що не дав приводу порадіти і вкотре приліпити до УПЦ ярлик. Уявіть, яка б була «радість» у недругів Церкви, якби це сталося? Сказали б «Ось! Бачите! А ми ж вам казали, що він за Росію! Казали, що виправдовував агресію!». Однозначно, що згода на обмін стала б медійним приводом і причиною для тривалого «смакування» цього факту на різних ЗМІ-майданчиках.

Навпаки, що вони мають тепер? Тепер у них є 75-річний старий і хворий архієрей Української Православної Церкви, якого вони посадили до в’язниці на 5 років за надуманими звинуваченнями. Вони хотіли, — обмінявши митрополита Іонафана, — створити в такий спосіб інфопривід для свого тріумфу, а створили новий і потужний символ стояння УПЦ і чергову проблему для себе коханих. Тепер подивимося, як вони розповідатимуть про свободу віросповідання на тлі сидячого у в’язниці підстаркуватого архієрея, який вже точно ніяк не загрожував національній безпеці.

Владиці Іонафану бажаємо терпіння і дякуємо за подвиг!