Волинська єпархія ПЦУ видалить фрески з меценатами в Кафедральному соборі Луцька

Волинська єпархія ПЦУ опублікувала заяву з приводу скандалу, який розгорівся у зв’язку із зображенням місцевих бізнесменів на стінах Свято-Троїцького кафедрального собору в Луцьку. В організації повідомляють, що у зв’язку з суспільним резонансом, який спричинила зазначена ситуація, єпархія знайде інший спосіб, яким чином вшанувати жертводавців храму. Заява опублікована на сторінці Волинської єпархії ПЦУ у Фейсбук.

«Останніми днями в інформаційному просторі поширюється інформація про портрети найбільших церковних меценатів у нових розписах собору Святої Трійці. Наявність таких зображень викликала питання у наших парафіян. Усі ми знаємо, що найбільша нагорода для християнина – Царство Небесне. Але впродовж тисячоліть у Християнській Церкві склалася система і земних нагород священнослужителів та мирян. Серед них – так звані ктиторські портрети на стінах храмів. Ктиторами, або титарями називали церковних старост, обов’язок яких – дбати про благоустрій Божих домів, та осіб, чиїми коштами збудовано, перебудовано, відреставровано храм, монастир, замінено внутрішнє оздоблення тощо», – вказують в організації.

У заяві Волинська єпархія ПЦУ спробувала аргументувати зображення місцевих бізнесменів на стінах Троїцького собору тим, що така практика є поширеною в інших Помісних Церквах. Однак, з огляду на суспільний резонанс і обурення, викликане ситуацією, в організації готові видалити зображення.

«Ктиторські портрети, поширені колись у Візантії, відомі і в Болгарії, Сербії, на Русі-Україні. Так, це портрети гетьмана Богдана Хмельницького на Троїцькій надбрамній церкві Києво-Печерської лаври, князів Острозьких, гетьмана Івана Мазепи на стіні Успенського собору цієї ж обителі, Анни Гойської та інших меценатів у Почаївській лаврі. Історичні особи зображені, зокрема, на образі Покрови Пресвятої Богородиці на розписах храму Загорівського монастиря в другій половині XVIII ст. Тобто йдеться про сотні храмів по всій Україні. Беручи до уваги негативну реакцію частини громади, зважаючи на те, що деякі елементи розпису, якими ми хотіли б бути вдячними ктиторам, з огляду на історичну традицію, не сприйнялися сьогодні, – ухвалено таке рішення. Для того, щоб не викликати сум’яття у світогляді вірян, форму вшанування жертводавців змінено», – додали у пресслужбі.

Нагадаємо, раніше ми повідомляли про те, що Синод ПЦУ, який відбувався 7 листопада 2024 року, ухвалив провести розслідування обставин скандалу, що виник через ініціативу одіозного голови Волинської єпархії ПЦУ Михайла Зінкевича увічнити меценатів кафедрального Свято-Троїцького собору міста Луцька на фресках у храмі. У Синоді вважають, що ситуація призвела до негативного резонансу в суспільстві та призвела до збентеження вірян.