Нагадаємо, раніше ми повідомляли про те, що 5 вересня 2024 року, на території Богоявленського жіночого монастиря Української Православної Церкви раптово померла жінка – членкиня комісії Кременецько-Почаївського історико-архітектурного заповідника, яка займалася оглядом приміщень обителі з метою їхньої подальшої передачі у власність держави.
Мінкульт планує інвентаризацію мощей преподобного Іова Почаївського

Спеціальна комісія Міністерства культури України та Кременецько-Почаївського історико-архітектурного заповідника запланували інвентаризацію святинь і предметів культового побуту у Свято-Успенській Почаївській Лаврі, до списку яких внесено також нетлінні мощі преподобного Іова Почаївського. Загалом комісія внесла до інвентаризаційного списку 58 предметів та об’єктів рухомого і нерухомого майна, на які, на думку Почаївського чоловічого монастиря УПЦ, не мають відповідних документів. У Лаврі переконані, що таким чином, держава намагається провести гібридну експропріацію святинь обителі. Про це повідомив прес-секретар Почаївської Лаври архімандрит Гавриїл.
Прессекретар Лаври пояснив, що запланована заповідником інвентаризація передбачає виявлення та опис усього церковного начиння, яке міститься в Успенському, Троїцькому соборах і Монастирських келіях. Архімандрит Гавриїл звернув увагу, що церковне начиння, яке намагаються інвентаризувати працівники «заповідника», монастирю не передавалося державою, а отже така інвентаризація є незаконною. Крім цього, доручення державного секретаря Мінкульту, згідно з яким «заповідник» створив комісію з інвентаризації комплексу споруд Почаївської лаври, було видано з очевидним порушенням компетенції. На підставі вищезазначеного, братія Лаври висловлює заперечення щодо проведення довільної та протиправної інвентаризації церковного начиння, що перебуває у володінні монастиря.
Крім того, в обителі звернули увагу на блюзнірські наміри представників Мінкульту та «заповідника» інвентаризувати також святі мощі преподобного Іова Почаївського. На думку братії Почаївської Лаври, такий акт є приниженням релігійних почуттів ченців і вірян, якого, як зазначив отець Гавриїл, не робила навіть комуністична радянська влада.