ПЦУ мріє про утвердження своїх позицій в Одесі

Секретар Одеської єпархії ПЦУ Теодор Оробець розповів про те, що організація розраховує на розширення і утвердження в Одесі та регіоні. Він розповів, як шантажував місцеву владу на початку 90-х і 2000-х років, щоб отримати у власність нерухомість та інші преференції, зазначивши, що зараз справи йдуть ще більш сприятливо, тому ПЦУ утвердиться і розширить свій вплив в Одесі та області. Про це він розповів в інтерв’ю ЗМІ.

«Я б виставив таку періодизацію розвитку Української Церкви, початок від 1992 до 2000-х. Ми не мали ні преференцій від влади, ні можливостей, але з 2002 по 2004 роки ми відбудували наш кафедральний собор. Я ходив по ефірах (там було багато нових каналів), намагався організувати пікети і вимагав рівних умов розвитку з Московським патріархатом. І тоді міська влада починала нам допомагати під умови: ми видамо вам приміщення, допоможемо привести його до ладу, але ви, мовляв, не рухайте Агафангела. Ну нас і такі умови влаштовували. Так з’явився наш кафедральний собор», – розповів Оробець.

Він додав, що після Томосу і початку війни, справи у ПЦУ в Одесі пішли вгору. Завдяки цим обставинам, їм вдалося почати розширення, яке, на його думку, призведе до зміцнення організації в обласному центрі та регіоні.

«При тому, що в Одесі були великі храми, собор МП, до нас приводили хрестити дітей. Я почав дивитися прізвища людей, 50 на 50, українські та прізвища з російськими закінченнями – ін, – ов, – ев. Після Томосу і російського вторгнення існування Церкви вийшло на новий етап. Область «посунулася», переходи стали активнішими. За 170 кілометрів від Одеси є містечко, де немає громади, немає людей, які мене знають, але коли стало відомо в місцевих групах, що я приїду і буду освячувати воду та молитися за захисників з їхнього міста, понад півтори сотні прийшли на молитву. У листопаді 2024 року до нас перейшла громада з абсолютно проросійського села, яка завжди голосувала за проросійські партії», – додав він.

Нагадаємо, раніше ми повідомляли про те, що археолог, доктор історичних наук Андрій Красножон, який проводив розкопки в Аккерманській фортеці (Білгород-Дністровський, Одеська область), звернув увагу на те, що голова місцевого комунального підприємства «Фортеця» Ігор Язаджі відмовляється демонтувати камінь-пам’ятник, встановлений на місці православного храму, що стояв на території замку. На думку Красножона, камінь не є автентичним і має бути демонтований у межах «деколонізації» українських пам’яток архітектури, однак голова КП «Фортеця» відмовляється це робити через те, що його встановив і освятив ієрарх Української Православної Церкви митрополит Одеський та Ізмаїльський Агафангел.