Священник УПЦ розповів про долю храмів, які захоплюють прихильники ПЦУ

Настоятель храму в селі Седлище Волинської області, священник УПЦ о. Ростислав Хрупчик розповів про численні випадки захоплення храмів УПЦ представниками ПЦУ, що поглиблює релігійний розкол в Україні. Він навів приклад свого друга, отця Юрія Зарафудінова, який спочатку перейшов до ПЦУ, але після повернення на рідну парафію зіткнувся із захопленням його храму прихильниками ПЦУ, які вже мали свою церкву в селі. Повне інтерв’ю опубліковане на каналі Віче.

«Я хочу навести приклад мого хорошого друга — отця Юрія Зарафудінова. Він для багатьох став відомий, тому що перейшов до Православної церкви України зі своїх власних мотивів. Я їх озвучувати не буду — кому цікаво, хай запитають у нього самого. Потім отець Юрій повернувся назад в УПЦ. Ситуація в селі така: є два храми — один УПЦ, інший ПЦУ. Отець Юрій з 2014 року активно волонтерив, постійно їздив на фронт і допомагав захисникам. Потім добровольцем пішов на фронт. Запідозрити його в проросійськості — це взагалі нереально. Але в той час, поки він на фронті, його друг заміняє його на парафії, а громада ПЦУ «віджимає» в нього храм. І це при тому, що в селі вже є храм ПЦУ», — розповів о. Ростислав.

Священник зазначив, що навіть після захоплення другого храму, він просто стоїть порожнім, бо прихожани не відвідують його.

«Зараз один священник ПЦУ служить або в одному храмі, або в другому — тобто храм простоює. Таких випадків дуже багато», — додав він.

Отець Ростислав звернув увагу на проблеми, з якими стикаються священники та віряни УПЦ навіть у випадках добровільних переходів.

«Я знаю також випадки, коли священник з громадою добровільно передає храм ПЦУ, бо в них більшість. З надією, що це буде мирно, що конфлікту не буде. Але й тоді — священнику й вірянам УПЦ не дають жити. Віджимають все, що можна, на вулиці плюють, обзивають. І це при тому, що священника абсолютно не можна назвати проросійським», — сказав він.

Завершуючи розповідь, о. Ростислав зазначив, що ситуація з храмовими захопленнями негативно впливає на єдність церков і на мирне співіснування громад.

«Ми говоримо про об’єднання, про помісну церкву, а як об’єднати ті парафії, які зазнали болю, скандалів, сварок? Це великі сільські конфлікти, сварки — і люди ще довго пам’ятатимуть це. Потрібні роки, щоб рана загоїлася. А бажання її загоювати — вибачте, немає ні в кого», — підсумував священник.

Нагадаємо також, що голова Синодальної комісії ПЦУ у справах чернецтва Агапіт Гуменюк розраховує на те, що організації вдасться розвинути зв’язки з монастирями Православних Помісних Церков. Гуменюк стверджує, що ПЦУ вже має позитивний досвід у відносинах із монастирями Афону.