"Софійські" пастки для УПЦ

Тим часом у соцмережах з’явилася інформація про те, що голова правління ГО «Софійське братство» протоієрей УПЦ Олександр Сорокін перейшов до ПЦУ. Таким чином, з початку заснування організації, яка декларує своєю основною метою – вибудовування діалогу між канонічною Церквою і українською схизмою, в ПЦУ перейшли більше двох десятків священнослужителів УПЦ – членів цієї самої організації. У свою чергу, трансферів з ПЦУ в УПЦ не спостерігалося.

Судячи з того, що ми бачимо, в самому братстві священиків УПЦ залишилося дуже мало. Основний масив організації складають представники ПЦУ, які формують її порядок денний. У той же час, «братство» діє вкрай однобоко і більшу частину своєї інформаційної кампанії проводить саме в стилі «ПЦУ – хороша і автокефальна, а УПЦ – дурні і самі винні». Таким чином, ні про яке налагодження діалогу не йдеться, а сама організація виконує свою справжню і єдину функцію – перетягнути в ПЦУ побільше священиків УПЦ. З чим, судячи з усього, вона успішно справляється.

Що в цьому всьому цікаво, – такий «перехоплення» кліриків УПЦ, – від рядового священства до єпископату, – має різні форми. Ідейні натхненники цього процесу, а це – ГЕСС і СБУ, діють за одним і тим же принципом, використовуючи протестні настрої в середовищі духовенства УПЦ. Першими такими реакціонерами стали «підписанти Пінчука», які, відразу після початку війни, розпочали кампанію зі збору підписів під зверненням до Предстоятеля УПЦ з вимогою – скликати собор, засудити Патріарха Кирила і проголосити автокефалію. Значна частина з них вже перейшла в ПЦУ, і ми про це писали неодноразово.

Коли «підписанти» вичерпалися, а формат «петицій» на низовому рівні вичерпав себе, вирішили організувати щось середнє, щоб створити видимість діалогу між УПЦ і ПЦУ, для чого, власне, і організували це саме «Софійське братство». Організації дали ілюзію значущості, окремих членів «братства» почали випускати на «великі екрани», нібито цікавлячись їх «експертною думкою». Потім, щоб зробити цей формат донесення інформації регулярним, запустили Ютуб-канал «Віче», на якому «братики» мають доступ до «вільного мікрофона», де представники УПЦ регулярно виливають жовч і ненависть до самої УПЦ.

Окремо в усьому цьому стоїть «Одеська ініціатива» – Заява архієреїв УПЦ з критикою Московської патріархії, яку підписали 30+ єпископів Української Православної Церкви. Тоді, як ми пам’ятаємо, митрополит Одеський Агафангел вирішив обійти Предстоятеля і почав збирати підписи, а після публікації заяви, як переконували нас представники Одеської єпархії, захворів і протягом року, будучи постійним членом Синоду УПЦ, жодного разу на нього не з’явився. При цьому, заради об’єктивності треба сказати, що архієрей цілком бадьоро почувається в Одесі та регіоні, проводячи регулярні Богослужіння і беручи участь в єпархіальних заходах. Напевно, морське повітря допомагає.

Як би там не було, всі три вищезгадані ініціативи, після виявлення реакційного сегмента в УПЦ, виконують два завдання. Мінімум – влаштувати внутрішню дестабілізацію всередині УПЦ. Максимум – перетягнути побільше народу в сані в ПЦУ. Приклад Сорокіна показує, що, хоч і зі скрипом, проте цей процес йде. Точніше сказати, друге слідує за першим – спочатку вони «хитають» Церкву зсередини, а потім, коли завдання виконано, переходять в ПЦУ.

Таким чином, у зв’язку з тим, що «Софійське братство» дуже скоро проковтне саме себе, коли всі члени організації перейдуть до ПЦУ, їм більше не буде з ким вести діалог. Залишиться тільки «Одеська ініціатива», яка, як ми розуміємо, себе до кінця ще не розкрила, хоча вже намітила групу ризику в середовищі єпископату УПЦ. До речі, буквально сьогодні диякон і екс-депутат Вадим Новинський опублікував інформацію про те, що Предстоятеля УПЦ збираються депортувати, а на його місце поставити когось лояльного, щоб скликати ще один (дванадцятий за ці кілька років) собор, на якому має відбутися «об’єднання» УПЦ і ПЦУ. Треба розуміти, лояльних братимуть зі «списку Агафангела»?