"Чому мовчить Всеукраїнська рада церков?", - митрополит Антоній про примусову мобілізацію духовенства УПЦ

Ієрарх Української Православної Церкви митрополит Антоній (Паканич) звернув увагу на те, що Всеукраїнська рада церков і релігійних організацій ігнорує порушення прав духовенства і вірян УПЦ. Архієрей навів як приклад насильницьку мобілізацію духовенства УПЦ, зазначивши при цьому, що ВРЦіРО ніби не помічає того, що відбувається. Слова митрополита передає “Православная жизнь”.

“Голос Церкви ніхто не чує. Нас ізолювали від всеукраїнського медійного простору. Але чому мовчать ті, кому, як то кажуть, сам Бог велів говорити правду? Чому вони не виявляють бажання бачити реальну картину, беззаконня, що відбуваються, і чесно називати речі своїми іменами. […] А переслідування Української Православної Церкви?! Як їх можна не помітити? Гонінням піддається одна з найчисленніших конфесій країни, вагома частина суспільства, українського народу. Пояснень цьому немає, на думку тільки спадають асоціації з антиутопіями відомих письменників”, – зазначив ієрарх.

Митрополит Антоній навів як приклад ситуацію з насильницькою мобілізацією духовенства УПЦ до складу ЗСУ. Архієрей переконаний, що у ВРЦіРО прекрасно обізнані щодо того, що відбувається, і знають, що священик не може перебувати на фронті в ролі військовослужбовця, проте вперто продовжують ігнорувати цей факт.

“Візьмемо, приміром, жахливі випадки, коли священиків і архієреїв Української Православної Церкви примусово відправляють у діючу армію. З точки зору тих, хто це робить, усе “законно”: цей громадянин за віком підходить для мобілізації, а бронь, передбачена для представників духовенства, на нього не поширюється, тому що для владних функціонерів він не священик. Адже “релігійне об’єднання”, до якого належать насильно “призвані” священнослужителі, не має державного визнання. Так вони вважають. Між тим, з точки зору Церкви і, що важливіше, з точки зору Бога, священик залишається священиком, хоч би що про це думали можновладці-миряни, не важливо, в якому високому статусі. Згідно з Церквою, відправляти на фронт священика, якому церковними правилами заборонено проливати кров, – безумовне блюзнірство, цілеспрямоване осквернення священного сану. І це тільки один із прикладів. Виникає запитання: чому про це мовчить Всеукраїнська рада церков? Адже рано чи пізно атеїстичний безбожний порядок денний торкнеться і їх. Наївно вважати, що, приносячи в жертву ближнього бездушній машині, сам залишишся цілим. Справа часу. Не захищаючи істину і безвинно гнаних, спершу сам стаєш співучасником беззаконня, а потім і наступною закономірною жертвою. Тому що, на відміну від непрацюючих земних законів, духовні закони діють завжди”, – додав він.

Нагадаємо, 2 вересня 2025 року співробітники територіального центру комплектування (ТЦК) піддали примусовій мобілізації священнослужителя Української Православної Церкви. Жертвою ТЦК цього разу став клірик Рівненської єпархії УПЦ протоієрей Олександр Солтис.

Автор: RaskolamNetНовини