ПЦУ виявилася не в змозі самостійно привести до ладу старовинний храм у Житомирі

У Житомирі перебуває під загрозою руйнування унікальна архітектурна пам’ятка — Церква Покрови Пресвятої Богородиці. Після майже столітнього використання як виробничого цеху, храм передали місцевим представникам ПЦУ у 2015 році, однак його відновлення виявилося їм не під силу. У зв’язку з цим, поки представники однієї з місцевих єпархій ПЦУ випрошують у держави гроші на реставрацію, храм поступово занепадає.

Будівля, розташована на Охримовій горі, перебуває в жалюгідному стані. Як повідомляє Суспільне, голова одного з осередків ПЦУ в Житомирі Володимир Шлапак, — держава ніколи не виділяла кошти на храм. «Було багато і усних прохань, і домовленостей, і зустрічей із високопосадовцями, але ми бачимо тільки одне — відмову і пораду шукати інвестора. У нас їх поки що немає, тому що в нас не бізнес, а церква», — розповів він.

З 2015 року, коли храм було передано ПЦУ, представники української схизми намагалися розпочати відновлювальні роботи. За інформацією Суспільне, «на пожертви вірян вдалося перекрити згорілий дах, встановити купол і замінити вікна». Перший культовий захід у храмі відбувся у квітні 2019 року. Однак повна реставрація поки що неможлива: точний кошторис робіт не складено, а спроби закласти кошти в місцевий бюджет не увінчалися успіхом.

Церква Покрови Пресвятої Богородиці, що є пам’яткою архітектури місцевого значення, має багату історію. За словами кандидата історичних наук Геннадія Махоріна, храм був побудований 1902 року на місці старовинного кладовища. Його архітектура відрізняється від типових церков того часу, зокрема, завдяки характерним «висячим колонам», залишки яких збереглися до наших днів.

Нагадаємо, 13 вересня 2025 року представники ПЦУ захопили Свято-Покровський храм Української Православної Церкви села Потіївка Житомирської області. Курирував процес захоплення ієрарх ПЦУ Володимир Шлапак, який власноруч ламав церковну огорожу, щоб пробратися на територію храму. Як повідомляють очевидці подій, рейдери ПЦУ не мали взагалі жодних документів, які б доводили їхнє право на культову споруду.