Глава Православної церкви Фінляндії заявив про співпрацю зі спецслужбами країни з метою виявлення "проросійських настроїв" серед духовенства і вірян

Глава Православної Церкви Фінляндії (у складі Константинопольського патріархату) архієпископ Ілія, заявив, що ставлення до війни в Україні призвело до серйозного розколу всередині церковної ієрархії, духовенства і серед парафіян. Ця напруженість викликає побоювання з приводу спроб російського впливу, що змусило керівництво Церкви до співпраці зі спецслужбами, а також справило прямий вплив на нещодавні вибори предстоятеля Церкви.

За словами архієпископа, однією з ліній поділу стало ставлення до росіян, які проживають у Фінляндії. Як повідомляє Yle, деяких із них здивувала однозначна підтримка України з боку церковного керівництва. Архієпископ Ілія висловив стурбованість тим, що Росія може використовувати внутрішні розбіжності у своїх цілях. «Ми, фіни, часто буваємо наївні… Ми повинні бути пильними і вміти розпізнавати ознаки спроб впливу»,— підкреслив він. У зв’язку з цим очільник Церкви підтвердив, що перебуває в постійному контакті з поліцією безпеки Фінляндії Supo (Suojelupoliisi) з питань, пов’язаних зі «спробами впливу Росії та загальною зміною геополітичної ситуації».

Розбіжності з приводу Росії також зіграли ключову роль на виборах нового архієпископа в листопаді минулого року. Одним із головних кандидатів вважали митрополита Арсенія, однак він зняв свою кандидатуру. Цьому передувала публікація в церковній газеті Aamun Koitto, де згадувалися коментарі секретаря Арсенія, які «прославляли Росію». Хоча сам митрополит не поділяв цих поглядів, а його секретар заявив про цілеспрямовану кампанію з очорнення, інцидент вплинув на перебіг виборів. Офіційно митрополит Арсеній пояснив свій відхід із виборів поганим управлінням і конфліктністю в єпархії Гельсінкі.

Нагадаємо, раніше ми повідомляли про те, що на п’ятому пленарному засіданні Церковного собору 2025 року Православна церква Фінляндії (у складі Константинопольського патріархату) ухвалила низку ключових рішень, що стосуються її внутрішнього життя та адміністрування. Собор схвалив ініціативи щодо захисту прав сексуальних меншин, оновлення богослужбової збірки «Євхологій» і розроблення показників якості церковної діяльності. Водночас розгляд бюджету на 2026 рік було відкладено.