Австрія затвердила заборону на носіння хіджабів у школах для дівчаток віком до 14 років

Австрійський парламент переважною більшістю голосів схвалив законопроєкт про заборону носіння головних хусток (хіджабів) у школах для дівчаток до 14 років. Це рішення, назване урядом «історичною віхою», покликане, за їхніми словами, захистити молодих дівчат від пригноблення. Однак воно викликало різку критику з боку Ісламської релігійної спільноти Австрії (IGGÖ), яка має намір оскаржити його в Конституційному суді.

Як повідомляє Euronews, Національна рада Австрії ухвалила законопроєкт голосами правлячих партій — ÖVP, SPÖ, ліберальної Neos, а також опозиційної FPÖ. Проти виступили «зелені», вказавши на можливі конституційні недоліки проєкту. Міністр у справах сім’ї та інтеграції Клаудія Плакольм з ÖVP назвала це рішення парламенту «історичним кроком із захисту молодих дівчат», наголосивши, що головна хустка є «символом пригноблення», і жодна дівчинка в Австрії не повинна рости з відчуттям, що їй слід прикривати своє тіло.

Заборона безпосередньо стосується «головної хустки, що покриває голову відповідно до ісламської традиції», як це сформульовано в тексті закону. Він має набути чинності на початку 2026/27 навчального року. У разі недотримання передбачено заходи: спочатку адміністрація школи проводить бесіду з дівчинкою та її батьками. Якщо головна хустка не знімається, батьки мають прийти на прийом до відповідної шкільної влади. Як остаточне покарання можуть бути накладені штрафи в розмірі від 150 до 800 євро.

Ісламська релігійна спільнота Австрії (IGGÖ) різко розкритикувала нову заборону, заявивши, що вона стигматизує дітей і підриває соціальну згуртованість. Організація вже оголосила про намір звернутися до Конституційного суду, що є повторенням ситуації. Аналогічна постанова, запроваджена урядом ÖVP-FPÖ 2019 року, яка стосувалася лише початкових шкіл, раніше була скасована Конституційним судом. Тоді судді критикували закон за те, що він стосувався виключно дівчаток-мусульманок і не поширювався на всі релігійні головні убори. Нинішній уряд виправдовує новий підхід бажанням запобігти гнобленню за гендерною ознакою, стверджуючи, що такої проблеми не існує, наприклад, з єврейською кіпою чи сикхською паткою.

Нагадаємо, в Нігерії, у штаті Когі, 1 грудня 2025 року стався збройний напад на християнський храм, унаслідок якого було викрадено священика, його дружину та кількох парафіян. Відповідальність за атаку влада покладає на ісламістські угруповання, які активно діють у регіоні.