У ДЕСС пояснили причини відмови в бронюванні духовенства УПЦ від мобілізації

Державна служба України з етнополітики та свободи совісті (ДЕСС) роз’яснила позицію відомства щодо відсутності процедур бронювання від мобілізації для священнослужителів Української Православної Церкви (УПЦ). Основною причиною названо невключення релігійних організацій УПЦ до переліку підприємств та установ, що є критично важливими для функціонування економіки та життєдіяльності населення.

Як повідомляє «Суспільне Хмельницький», перший заступник голови ДЕСС Віктор Войналович у коментарі ЗМІ наголосив, що право на бронювання мають тільки ті організації, чиї статути не втратили юридичної сили. На думку державних органів, статути структур УПЦ наразі вважаються недійсними в частині їхнього офіційного найменування. Це пов’язано із законом від 2018 року, який зобов’язав організації з керівним центром у державі-агресорі відобразити цей зв’язок у назві, чого УПЦ у встановлені терміни не зробила.

У ДЕСС зазначають, що строки для перереєстрації становили чотири місяці для адміністративних центрів і дев’ять місяців для громад. Через невиконання цих вимог релігійні структури УПЦ не можуть претендувати на статус критично важливих. При цьому експерти та релігієзнавці звертають увагу на парадоксальність ситуації: до списку критично важливих об’єктів, що дають право на бронювання, було внесено навіть нечисленні неоязичницькі об’єднання, тоді як найбільша православна конфесія країни фактично позбавлена цієї можливості.

Нагадаємо, раніше стало відомо про те, що в Хустському районі Закарпатської області спалахнув масовий протест місцевих жителів у відповідь на дії представників Територіального центру комплектування (ТЦК). Приводом для соціального вибуху стало примусове затримання священнослужителя Мукачівської єпархії Української Православної Церкви протоієрея Сергія Ляха, що призвело до блокування транспортного сполучення в селі Липча.