Естонська Православна Церква розглядає можливість звернення до ЄСПЛ після рішення Державного суду

Естонська Православна Християнська Церква (ЕПХЦ) висловила свою позицію щодо нещодавнього вердикту пленуму Державного суду Естонії, який відхилив клопотання Президента Республіки про перевірку конституційності поправок до закону про церкви та парафії. Незважаючи на визнання рішення суду, представники духовенства вказують на збереження серйозних юридичних суперечностей і заявляють про можливий захист своїх прав у Європейському суді з прав людини (ЄСПЛ).

Як повідомляє офіційний ресурс Естонської Православної Християнської Церкви, прийняте судом рішення не дає відповідей на принципові питання щодо захисту основних свобод. У Церкві підкреслили, що навіть серед суддів Державного суду не було єдності: наявність окремої думки у низки суддів підтверджує виняткову складність і спірність прийнятих законодавчих поправок. Особливу подяку ЕПХЦ висловила Президенту Естонії за ініціювання перевірки закону.

Основна стурбованість релігійної організації пов’язана з загрозою примусової ліквідації об’єднань через їхні канонічні зв’язки. В ЕПХЦ зазначають, що закон дозволяє застосовувати такі жорсткі заходи незалежно від того, чи становить реальна діяльність організації загрозу безпеці або конституційному ладу. У заяві наголошується на тому, що подібні норми можуть порушувати Європейську конвенцію про захист прав людини, що й робить звернення до ЄСПЛ ймовірним наступним кроком.

На завершення свого звернення ЕПХЦ підкреслила, що є невід’ємною частиною естонського суспільства і завжди прагнула до конструктивного діалогу з державними інститутами. Церква закликала своїх парафіян зберігати спокій, гідність і надію на Бога в період поточних випробувань, підкреслюючи, що її діяльність завжди була і залишається спрямованою на християнське служіння, а не на підрив громадського порядку.

Нагадаємо, раніше ми повідомляли про те, що Державний суд Естонії визнав поправки до закону «Про церкви та парафії», спрямованого на заборону діяльності Естонської Православної Християнської Церкви, такими, що відповідають Конституції країни, відхиливши клопотання президента Алара Каріса. Глава держави двічі відмовлявся підписувати документ, вважаючи його таким, що порушує свободу віросповідання та об’єднань, проте після остаточного вердикту суду був змушений затвердити закон.