«Від 35% до 62% опитаних не знають глав Фанару, ПЦУ чи УГКЦ», — ієрарх УПЦ про достовірність соціологічних опитувань

В Україні оприлюднено результати масштабного соціологічного дослідження «Оцінка релігійної ситуації: Україна», проведеного групою «Рейтинг» у травні 2026 року. Дослідження зафіксувало значні зміни в релігійному самовизначенні громадян, виявивши тенденцію до переходу релігії у сферу приватного життя та зростання кількості віруючих, які не пов’язують себе з конкретними церковними структурами.

Як повідомляє Інформаційно-просвітницький відділ УПЦ, ректор Київської духовної академії та семінарії архієпископ Білогородський Сильвестр проаналізував дані опитування, відзначивши важливі соціальні маркери. Згідно з результатами, 58% опитаних ідентифікують себе як православних, проте 26% з них називають себе «просто православними», а ще 16% — «просто віруючими» без прив’язки до конфесії. Серед конкретних юрисдикцій голоси розподілилися наступним чином: ПЦУ — 22%, УПЦ — 10%, УГКЦ — 7%.

Архієпископ Сильвестр підкреслює, що для сучасних українців конфесійна приналежність відходить на другий план. При виборі храму ключовими факторами є його близькість до дому (36%), особистість священика (30%) і «хороша атмосфера» (23%), тоді як фактор юрисдикції важливий лише для 20% респондентів. На думку ієрарха, це свідчить про формування «пост-юрисдикційної» релігійності, характерної для європейських секуляризованих суспільств.

Питання довіри до релігійних лідерів показало неоднозначну картину. Рівень довіри до Єпифанія Думенка (ПЦУ) склав 47%, тоді як довіра до митрополита Онуфрія (УПЦ) сягнула 28%, продемонструвавши зростання порівняно з даними 2015 року (18%). При цьому дослідження виявило високий рівень необізнаності населення щодо лідерів конфесій: від 35% до 62% опитаних не знають, хто такі Єпифаній Думенко, Святослав Шевчук або Патріарх Варфоломій. Найбільш впізнаваною, але при цьому такою, що викликає найбільшу недовіру, постаттю залишається патріарх Кирило (78% недовіри).

У публікації також критикуються формулювання питань, що стосуються канонічного статусу та заборони УПЦ. Архієпископ вказав на їх маніпулятивність, оскільки 44% опитаних взагалі не змогли визначити статус УПЦ, що робить обговорення юридичних санкцій некоректним. На завершення автор робить висновок, що українське суспільство є складною системою, яка не підтримує ідею «державної церкви» та насильницьких методів вирішення релігійних суперечок.

Нагадаємо, згідно з результатами недавнього опитування соціологічної групи Rating Group, більше половини громадян України нібито виступають за заборону Української Православної Церкви. Крім того, значна більшість респондентів схвалює введення персональних санкцій проти предстоятеля цієї структури митрополита Онуфрія.