Сливенська митрополія БПЦ підтримала служіння священиків УПЦ у єпархії

Сливенська митрополія Болгарської Православної Церкви виступила з офіційною заявою на захист священиків Української Православної Церкви, які служать на території єпархії. Приводом стали відкриті листи та публічні твердження про нібито зміну богослужбової практики, проведення служб українською мовою та «підміну» церковної традиції в ряді храмів. У митрополії підкреслили, що служіння українських кліриків здійснюється канонічно, з благословення церковної влади та відповідно до порядку Болгарської православної церкви.

Як повідомляє Сливенська митрополія БПЦ, на засіданні Єпархіальної ради 15 червня 2026 року були розглянуті відкриті листи, що надійшли, з питаннями та запереченнями щодо статусу українських православних священиків у межах єпархії. У заяві зазначається, що спроби поставити під сумнів право канонічних кліриків українського походження служити в храмах «Св. Афанасій Великий» у місті Свети-Влас та «Св. Іоанн Рильський» у селі Кошариця викликають у церковного керівництва «глибоке здивування, біль та духовне засмучення».

Митрополія особливо підкреслила, що українські біженці прибули до Болгарії не з міркувань зручності, а внаслідок війни, руйнувань та особистих трагедій. У зверненні йдеться про те, що Церква зобов’язана керуватися євангельськими принципами милосердя, співчуття та братолюбства. «Церква не є установою для національної селекції страждань», — йдеться у заяві, де також підкреслюється, що перед Христом немає «своїх» і «чужих», а страждаючі потребують духовної підтримки.

У документі окремо спростовуються твердження про богослужіння українською мовою та про порушення встановленої практики. За інформацією Сливенської митрополії, служби на території єпархії традиційно відбуваються церковнослов’янською та болгарською мовами, а українські священики служать тією ж церковнослов’янською мовою, за тими ж богослужбовими книгами і в повній відповідності з канонічним та статутним порядком Болгарської православної церкви.

Митрополія уточнила, що український священнослужитель, про якого йдеться, є канонічним православним кліриком, офіційно відпущеним своїм архієреєм — митрополитом Київським і всієї України Онуфрієм — та прийнятим для служіння у Сливенській єпархії за встановленим церковним порядком. Його призначення, як зазначається, було затверджено рішенням Єпархіальної ради, з повідомленням та благословенням Священного синоду Болгарської православної церкви.

Для контролю за дотриманням церковного порядку Єпархіальна рада доручила протосингелу митрополії архімандриту Димитрію та духовному наглядачеві єпархії архімандриту Стефану спостерігати за богослужбовою практикою, канонічною дисципліною та виконанням обов’язків українськими священиками у всіх місцях, де їм дозволено здійснювати богослужіння. У митрополії заявили, що такий контроль є гарантією дотримання канонів, статуту та богослужбових традицій Болгарської православної церкви.

У заяві також підкреслюється, що немає підстав говорити про зміну статусу храмів, обмеження прав місцевих парафіян або підміну болгарської церковної ідентичності. Храми «Св. Афанасій Великий» у Свети-Власі та «Св. Іоанн Рильський» у Кошариці залишаються невід’ємною частиною Сливенської єпархії Болгарської православної церкви — Болгарського патріархату і діють відповідно до її статуту та традиції.

Сливенська митрополія нагадала, що Православна церква за своєю природою є соборною і об’єднує віруючих різних національностей в єдиному духовному тілі. Національне походження священнослужителя, йдеться у зверненні, не визначає ані його канонічність, ані приналежність храму, в якому він служить. Як додатковий приклад зазначено, що в єпархії також служить російський священик, що, на думку митрополії, підтверджує відсутність національного критерію при оцінці церковного служіння.

На завершення митрополит Сливенський Арсеній закликав громадські коментарі з даної теми ґрунтувати на перевірених фактах, офіційній інформації та повазі до церковних інститутів, а не на припущеннях і навіюваннях, здатних викликати розкол серед віруючих. Він також підкреслив, що жодні підписи, тиск чи суспільні настрої не змінять духовних принципів єпархії, заснованих на Євангелії, милосерді та турботі про ближнього.