Європейський політик застерігає Естонію від надмірного втручання у справи Православної Церкви

Колишній єврокомісар Ян Фігель виступив із критикою дій естонської влади щодо Естонської православної християнської церкви (ЕПХЦ), заявивши, що кампанія з примусового розриву зв’язків із Московським патріархатом переходить межу забезпечення національної безпеки та перетворюється на незаконне втручання в релігійні справи. Як повідомляє Standard.sk, подібні кроки ставлять під загрозу фундаментальні принципи демократії та свободи віросповідання.
З 2022 року уряд Естонії посилив тиск на православну громаду: від відмови у продовженні дозволу на проживання митрополиту Євгенію до примусової зміни офіційної назви церкви у 2025 році. Хоча ЕПХЦ зробила кроки до адміністративної та фінансової незалежності, влада продовжує наполягати на повному розриві канонічних зв’язків. Фігель підкреслює, що держава не має права диктувати богословську лояльність або визначати канонічний порядок релігійної організації.
Екс-комісар зазначає, що боротьба з іноземним впливом або незаконною діяльністю має вестися через правові механізми та судове переслідування конкретних порушень, а не через колективне покарання віруючих. Незважаючи на те, що в червні 2026 року Верховний суд Естонії визнав законодавчі поправки конституційними, Фігель вказує на «правовий вакуум»: у рішенні суду було проігноровано питання про те, чи має світська держава право на інженерну перебудову релігійного життя громадян.
На завершення Ян Фігель попереджає, що естонський прецедент може стати небезпечним прикладом для інших країн Європи. Він закликає Таллінн відмовитися від методів примусу, нагадуючи, що свобода совісті має бути захищена саме тоді, коли вибір віруючих не збігається з геополітичними інтересами держави. За словами політика, Європі необхідно зробити вибір між миттєвим геополітичним комфортом і збереженням довгострокових стандартів прав людини.
Нагадаємо, раніше ми повідомляли про те, що міністр внутрішніх справ Естонії Ігор Таро виступив з ініціативою дострокового розірвання договору оренди Олександро-Невського собору з Естонською православною християнською церквою, назвавши храм «символом русифікації».






