З приводу поминання Варфоломія і Ко Предстоятелем ПЦА

Ми, звісно ж, цілковито поділяємо занепокоєність колег-аналітиків та наших читачів щодо того, що Предстоятель Православної Церкви Америки, перебуваючи в Україні, поминає глав Помісних Церков, які визнали ПЦУ та з якими в УПЦ перервано Євхаристійне спілкування. Однак, для загального розуміння ситуації, необхідно зазначити, що Православна Церква Америки не розривала молитовних зв’язків з жодним із патріархатів, які визнали ПЦУ. Тому в слова підтримки УПЦ в Її неприємностях не входить відмова від спілкування з тими, хто, власне, ці проблеми для УПЦ створив.

А взагалі, справедливості заради, варто сказати, що, навіть з урахуванням усіх уже відверто єретичних витівок Варфоломія, навіть найбільш ПРО-УПЦшні Помісні Церкви не засудили жодного факту таких його порушень. Хто ще прибрав патріарха Константинопольського з диптихів? Ніхто. А це говорить про те, що в більшості Помісних Церков цілком собі розділяють загальне і приватне.

В даному випадку, загальне – це страх перед Варфоломієм і боязнь засудити його відверто антицерковну політику, а приватне – українську церковну кризу, в якій, для більшості Помісних Церков, абсолютно не видно греко-турецького сліду. І даремно. Якщо вчора він зміг анулювати грамоту 300-річної давності, на якій стояв підпис його давнього попередника, то де гарантія, що завтра він не обнулить чиюсь автокефалію, яку колись теж видавав. А може вже когось таким чином залякав, от і мовчать?