Три Синоди

Отже, відбулося три Синоди: УПЦ, РПЦ і Фанару. Оскільки офіційні церковні ЗМІ не багатослівні (за винятком, зрозуміло, сайту РПЦ), інформацію про те, що вирішувалося на цих засіданнях і чи стосувалося це українського церковного питання, доводиться брати з неофіційних джерел.

Щодо Синоду РПЦ можна написати коротко — українське церковне питання офіційно не розглядалося. Ситуацію із забороною УПЦ та погромом у Черкасах у РПЦ відкоментували на профільних рівнях, однак у синодальних рішеннях про це не було й слова. У принципі, в цьому немає нічого дивного, адже позицію РПЦ отже всі знають і вона не змінюється. З того, що стосувалося України в Синоді РПЦ — це звільнення митрополита Донецького Іларіона із займаної посади.

Синод УПЦ пройшов під грифом «секретно». Збираючи інформацію по крихтах, вдалося дізнатися про призначення на Тульчинську єпархію нового правлячого — колишнього вікарія митрополита Іонафана, архієпископа Сергія. У Хмельницькій єпархії повідомили про призначення Синодом ігумена для одного з місцевих монастирів. З офіційного — все.

Неофіційно і набагато більше розповів канал «Про церкву і про людей». Автори каналу стверджують, що на Синоді не було ухвалено жодних екстраординарних рішень (у такому разі, ще більш незрозуміло, чому не опубліковано журналів засідання), однак планувалося опублікувати три звернення: до державної влади — про неприпустимість дискримінації за релігійною ознакою, до Фанару — з вимогою вплинути на ПЦУ та припинити агресію, а також до ПЦУ — із заявою про неможливість діалогу, зважаючи на агресивну політику щодо УПЦ. Проте офіційно таких звернень ніхто не публікував. Не виключаємо, що їх було надіслано у форматі листів у приватному порядку.

Набагато цікавіше, хоча теж не офіційно, інформується про Синод, що проходив на Фанарі. Видання Orthodox Times опублікувало свій інсайд, в якому повідомило, що українське питання таки розглядалося. Делегати, які приїжджали в серпні в Україну, представили докладний звіт, з якого стало зрозуміло, що ніяких діалогів або зближень між УПЦ і ПЦУ найближчим часом не відбудеться. Цікаво, що деякі синодали ледь не розкаялися у створенні ПЦУ та призначенні на посаду голови організації Епіфанія Думенка. Звучали навіть пропозиції — скликати в Україні новий собор, щоб уже зовсім-зовсім по-справжньому об’єднати українське Православ’я.

Цікаво ще й те, що в повідомленні видання спливло ім’я Предстоятеля ПАПЦ митрополита Сави. Він нібито запропонував перезапустити формат автокефалії в Україні з обранням нового Предстоятеля. Судячи з усього, його думка була озвучена кимось із учасників Синоду, оскільки самого його там, зрозуміло, бути не могло.

З усього масиву інформації випливає, що українське церковне питання перебуває в патовій позиції. Ніхто не знає, що з цим усім робити, однак те, що робити щось треба, принаймні, на Фанарі впевнені. Ось тільки проблема Фанару в тому, що УПЦ залишається непорушною і не йде на пропозиції греків, якими б цікавими вони не здавалися. Що це означає? А це означає, що УПЦ продовжать «ламати» через коліно. Можливо, як у Черкасах. А може придумають і ще щось.