«Якщо він не згрішив проти Церкви, значить - не під анафемою», - єрарх УПЦ про Івана Мазепу

Очільник Синодального Інформаційно-просвітницького відділу Української Православної Церкви митрополит Климент (Вечеря) прокоментував питання щодо анафеми гетьману Івану Мазепі. Архієрей переконаний, що таке церковне покарання гетьману має скоріше історико-політичний, аніж церковний контекст, а молитви за Мазепу, як за будівничого, звершувались у тих храмах, які раніше належали УПЦ, але були відібрані у Церкви державою. Про це архієрей розповів у коментарі виданню ВВС.

«На побутовому рівні часто сам факт анафеми сприймається дуже помилково, я б сказав, як забобон. Анафема – це не прокляття, а констатація того, чи сприймає себе людина частинкою Православної Церкви. Якщо людина не погрішила проти тієї церкви і віри, в якій прийняла хрещення, а в контексті біографії Мазепи – сама себе до самої смерті ототожнювала вірним сином Російської Православної Церкви, то така людина не перебуває під анафемою. Є люди, яким ніхто конкретно не проголошував поіменних анафем, проте їхня позиція щодо церкви чітко підпадає під так звані анафематизми, які щороку проголошуються в Константинопольському патріархаті та в усіх інших помісних церквах. Як політик Мазепа в різні періоди життя мав різні погляди. До речі, він був одним із тих представників гетьмана, хто наполягав, щоб київське духовенство соборно ухвалило рішення, в результаті якого Київська митрополія була перепідпорядкована Московському патріарху. І про його особисте життя біографи розповідають чимало обставин, які вже ніхто не підтвердить і не спростує з плином часу», – міркує митрополит Климент.

Водночас архієрей стверджує, що оскільки Іван Мазепа був щедрим меценатом Церкви і його коштом на території сучасної України було збудовано не один православний храм, молитва за нього, як «за будівничого і жертводавця», звершувалася попри анафеми. Однак тепер, на думку митрополита Климента, ця молитва замовкла через те, що ці храми, як, приміром, Києво-Печерська Лавра, були відібрані державою в Української Православної Церкви і перетворені на музеї. Тож, звинувачувати у відсутності молитов за Мазепу варто не Церкву, а Міністерство культури України.

«Однак безперечним є факт, що Іван Мазепа був щедрим меценатом Православної церкви. А в церкві щодня в сакральні моменти богослужіння підноситься молитва за благодійників і жертводавців. Тож зроблені ним пожертви, зокрема й на будівництво храмів, стали запорукою цієї церковної молитви, незважаючи на всі інші політичні чинники. Наразі є лише одна обставина – більшість збудованих коштом Івана Мазепи храмів держава відібрала в церкви і перетворила їх на музеї. Молитися там припинили, зокрема й за спочилих жертводавців, а зайти в ці пожертвувані храми можна тільки за гроші. Тому, розмірковуючи про потойбічну долю цього гетьмана, я б більше переймався не давно минулими подіями, а реальним ставленням сучасників до цієї історичної постаті та її волі щодо церковної молитви за його душу. Така молитва поки що припинена не анафемою, а розпорядженням Міністерства культури», – підсумував ієрарх УПЦ.

Нагадаємо, джерела Української служби БіБіСі в Українській Православній Церкві стверджують, що жест боксера Олександра Усика з шаблею гетьмана Івана Мазепи після другої перемоги над англійцем Тайсоном Ф’юрі, зможе змінити позицію керівництва УПЦ щодо питання зняття церковної анафеми з цієї історичної особистості.