Спілка православних журналістів направила скаргу в міжнародні правозахисні інстанції через блокування православних ЗМІ в Україні

Наприкінці січня 2025 року Спілка православних журналістів надіслала звернення до міжнародних правозахисних організацій зі скаргою на порушення свободи слова в Україні через необґрунтоване блокування сайтів «Spzh.eu», «Dialog.tut», «Pravlife» і «Raskolam.net», які висвітлюють життя і діяльність Української Православної Церкви. У Спілці православних журналістів наголошують, що незаконні розпорядження влади щодо блокування зазначених православних ЗМІ суперечать Конституції України та порушують базові права українських громадян. Звернення розміщено на сайті СПЖ.

ТЕКСТ ЗАЯВИ

У липні 2024 року на території ЄС зареєстровано компанію «TEAM OF THE ORTHODOX JOURNALISTS (TOJ) LTD».

Основною діяльністю цієї компанії є публікація на своєму сайті в мережі Інтернет журналістських статей, що висвітлюють діяльність Української Православної Церкви.

Зокрема, у статтях порушуються питання захисту прав вірян вільно сповідувати релігію, безперешкодно відправляти релігійні культи та ритуальні обряди, вести релігійну діяльність.

Також висвітлюються проблеми порушення в Україні прав вірян Української Православної Церкви, як-от насильницькі захоплення храмів представниками інших релігійних конфесій та радикалами, бездіяльність правоохоронних органів у зв’язку зі скоєними щодо вірян злочинами.

Сайт компанії «TEAM OF THE ORTHODOX JOURNALISTS (TOJ) LTD» є популярним серед великої кількості читачів, які проживають на території України.

Водночас державними органами України встановлюються непропорційні обмеження для свободи релігії та переконань.

Зокрема, Національний центр оперативно-технічного управління мережами телекомунікацій постачальниками електронних телекомунікаційних послуг 12.09.2024 видав розпорядження № 769/2574 про обмеження (блокування) доступу в Україні до доменів https://spzh.live/ru/ та https://spzh.live/ua/, якими користується Компанія.

Надалі були видані аналогічні розпорядження від 15.11.2024 № 920/2725 та від 10.01.2025 № 10/2811 про обмеження (блокування) доступу в Україні до доменів https://spzh.life/ru/ та https://spzh.eu, якими користується Компанія.

Підставою для таких дій є утиски Української православної церкви та переслідування православних журналістів. У цьому контексті зазначимо, що окрім «TEAM OF THE ORTHODOX JOURNALISTS (TOJ) LTD» в Україні заблоковано офіційний сайт Української Православної Церкви, а також інші ресурси, що висвітлюють життя УПЦ. Зокрема, «Dialog.tut», «Pravlife», «Raskolam.net».

Таке свавільне втручання в журналістську діяльність суперечить як національному законодавству України, так і міжнародному праву.

Згідно зі статтею 34 Конституції України кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань. Кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб — на свій вибір.

Згідно зі статтею 15 Конституції України суспільне життя в Україні ґрунтується на засадах політичної, економічної та ідеологічної багатоманітності. Жодна ідеологія не може визнаватися державою як обов’язкова. Цензуру заборонено.

Відповідно до статті 4 Закону України «Про медіа» діяльність у сфері медіа ґрунтується на засадах свободи вираження поглядів і переконань, свободи поширення, обміну та одержання інформації, свободи діяльності суб’єктів у сфері медіа, у тому числі вільного визначення змісту інформації, свободи господарської діяльності у сфері медіа, гарантованості права на інформацію, відкритості та доступності інформації, достовірності та повноти інформації, правомірності одержання, використання, поширення, збереження і захисту інформації, а також на засадах свободи слова, слова і слова. Цензура забороняється. Не допускається незаконне втручання в діяльність суб’єктів у сфері медіа з боку державних органів, органів місцевого самоврядування, громадських об’єднань, політичних партій, власників відповідних суб’єктів, будь-яких інших фізичних та юридичних осіб.

Відповідно до статті 35 Конституції України кожен має право на свободу світогляду і віросповідання. Це право включає свободу сповідувати будь-яку релігію або не сповідувати жодної, безперешкодно відправляти одноособово чи колективно релігійні культи і ритуальні обряди, вести релігійну діяльність. Церква і релігійні організації в Україні відокремлені від держави. Жодна релігія не може бути визнана державою як обов’язкова.

Згідно зі статтею 10 (свобода вираження поглядів) Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на свободу вираження поглядів. Це право включає свободу дотримуватися своїх переконань, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини (справа Фатуллаєва проти Азербайджану), у справах про втручання в право на свободу вираження поглядів необхідно визначити, чи було таке втручання необхідним у демократичному суспільстві.

Суд має визначити, чи були причини, наведені національною владою для виправдання втручання, «відповідними та достатніми» і чи був вжитий захід «пропорційним законним цілям, що переслідуються». Роблячи це, суд має переконатися, що національні органи влади, спираючись на прийнятну оцінку відповідних фактів, застосували стандарти, що відповідають принципам, втіленим у статті 10 Конвенції (справа Шові та інші проти Франції).

Як випливає з практики Європейського суду з прав людини (Фатуллаєв проти Азербайджану, Хендісайд проти Сполученого Королівства), з огляду на пункт 2 статті 10 Конвенції, свобода вираження поглядів застосовується не лише до «інформації» або «ідей», що сприймаються прихильно або вважаються незворушними чи байдужими, а й до тих, що ображають, шокують або непокоять державу чи будь-який сектор населення. Такими є вимоги плюралізму, толерантності та широкого кругозору, без яких не існує «демократичного суспільства».

У демократичному суспільстві важливо, щоб дебати з питань, що мають суспільний інтерес, могли відбуватися вільно (Фатуллаєв проти Азербайджану).

Суд також повинен проявляти максимальну обережність, якщо вжиті заходи або санкції, накладені національною владою, є такими, що перешкоджають пресі брати участь в обговоренні питань, що викликають законне суспільне занепокоєння (Фатуллаєв проти Азербайджану).

Має місце порушення права на свободу вираження поглядів, коли журналістам забороняють висвітлювати питання, що становлять загальний інтерес (рішення у справі Махмудов і Агазаде).

Межі допустимої критики є ширшими щодо уряду, ніж щодо приватного громадянина чи навіть політика. У демократичній системі дії або бездіяльність уряду мають підлягати пильній перевірці не тільки законодавчої та судової влади, а й громадської думки. Крім того, домінантна позиція, яку посідає уряд, змушує його проявляти стриманість у вдаванні до кримінальної відповідальності навіть у відповідь на невиправдані нападки і критику своїх супротивників, особливо якщо доступні інші засоби (справа Інкала проти Туреччини).

У преамбулі до Декларації Комітету міністрів Ради Європи про права людини і верховенство права в інформаційному суспільстві визнано, що обмежений або відсутній доступ до інформаційних і комунікаційних технологій може позбавити людей можливості повною мірою здійснювати свої права людини.

У першій главі Декларації зазначено, що свобода вираження думок, інформації та спілкування повинна дотримуватися як у цифровому, так і в нецифровому середовищі, і не повинна зазнавати обмежень.

У преамбулі Декларації про свободу спілкування в Інтернеті, ухваленої Комітетом міністрів Ради Європи 28.05.2023, зазначено, що попередній контроль спілкування в Інтернеті, незалежно від кордонів, повинен залишатися винятком, і що необхідно усунути перешкоди для індивідуального доступу до Інтернету.

Декларація передбачає, що державні органи не повинні шляхом заходів загального блокування та фільтрації позбавляти суспільство доступу до інформації в Інтернеті, незалежно від кордонів.

У Рекомендації 2008/2160(INI), ухваленій Європейським парламентом 26.03.2009, прямо зазначено, що держави повинні докладати зусиль для створення електронної демократії на основі повного доступу до Інтернету. Тому парламент рекомендував державам-членам засудити нав’язану урядом цензуру контенту, який можна шукати на Інтернет-сайтах, і закликав їх забезпечити, щоб свобода вираження поглядів не зазнавала довільних обмежень з боку держави, та уникати будь-яких законодавчих або адміністративних заходів, які могли б мати обмежувальний ефект на всі аспекти свободи слова.

Комітет ООН з прав людини у своєму Загальному зауваженні № 34 до статті 19 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права наголосив, що неприпустимо забороняти сайту або системі розповсюдження інформації публікувати матеріали на тій підставі, що вони можуть містити критику уряду або політичної соціальної системи, підтримуваної урядом.

У зв’язку з викладеним просимо вжити відповідних заходів у межах Вашої компетенції для відновлення порушених прав.

У СПЖ додали, що лист відправлено: Верховному комісару ООН з прав людини, Представництву ОБСЄ з питань свободи слова, Amnesty International, Human Rights Watch, Human Rights House Foundation, Freedom House, Нідерландському Гельсінському комітету, Міжнародній асоціації юристів, Американському товариству міжнародного права, ARTICLE 19, Міжнародній федерації журналістів (МФЖ), Access Now, Комітету захисту журналістів, International Media Support, Міжнародне партнерство з прав людини, Міжнародний ПЕН-клуб, Репортери без кордонів, IFEX, Міжнародний обмін свободою слова, Міжнародний центр журналістів, Фонд «Електронний кордон», Європейська федерація журналістів (EFJ), Free Press Unlimited, Міжнародний інститут преси (IPI), Advox (проект Global Voices), Незалежний центр журналістики (IJC), Індекс цензури, Всесвітня асоціація видавців новин, SOCIEDAD INTERAMERICANA DE PRENSA, Відкриті медіа, Комісія США з питань релігійних свобод Комісія США з міжнародної релігійної свободи, Всесвітня Рада Церков, Міжнародна асоціація релігійної свободи, Міжнародний християнський концерн, Open Doors, Християнський інститут, ADF International, Християнська солідарність по всьому світу, На захист християн, Інститут релігійної свободи.