У Тернополі ієрарха ПЦУ звинувачують у руйнуванні храму XVI століття

У Тернополі в історичній Церкві Різдва Христового (городяни називають храм “Зелена церква”, – ред.), яку використовують представники ПЦУ, демонтували іконостас і зафарбували ділянки настінного живопису. У єпархії заявляють, що це“планові реставраційні роботи”, однак строки завершення та виконавці поки що не розкриваються. Керує процесом скандально відомий ієрарх ПЦУ Тихон Петранюк, який є громадянином “ЛНР”.

Як повідомляє 20 хвилин, городяни помітили зміни в храмі і висловили стурбованість можливою масштабною реконструкцією пам’ятки національної культури XVI століття. До редакції видання звернулися місцеві жителі, зокрема тернополянка Галина, вказуючи на зникнення іконостасу та побілку фресок під куполом.

17 вересня журналісти відвідали храм і підтвердили відсутність іконостасу. Частина стін і стелі, де раніше були зображення, зараз зашпакльована і має білий вигляд. За словами продавчині церковної крамниці, у будівлі тривають ремонтні роботи, подробиць вона не надала.

Своєю чергою, Тихон Петранюк пояснив, що з минулого року в церкві виконуються реставраційні заходи: замінено електропроводку, встановлено нові вимикачі та розетки. У стіні виявили значну тріщину, будівлю попередньо укріпили зовні, тепер укріплюють зсередини. За словами Петранюка, перед початком робіт фахівці перевірили стан розписів: частина з них відставала від основи й обсипалася, тому поверхні спочатку очистили, потім зацементували, попередньо зафіксувавши фрагменти для подальшого відновлення. Ікони з іконостасу, як сказав ієрарх ПЦУ, тимчасово зберігаються в його кабінеті, а сам іконостас планують відреставрувати через тріщини та відшарування.

При цьому, точних термінів завершення робіт та інформації про конкретних реставраторів Петранюк не назвав, зазначивши лише, що обсяг завдань великий і вимагає істотних вкладень.

Видання також наводить історичну довідку: за даними, опублікованими єпархією, кам’яний храм будували в 1602-1608 роках, його освятили в день Різдва Христового 1609 року. У XVII-XIX століттях церква неодноразово перебудовувалася, отримала елементи оборонного призначення, на початку XIX століття – дзвіницю і західну прибудову. У 1937 році храм відреставрували; у радянський період комплекс був закритий і поступово руйнувався, пізніше – повернутий громаді вірян. У різний час біля храму встановили пам’ятні знаки та меморіальні дошки.

Тема викликала широкий суспільний резонанс: жителі Тернополя активно обговорюють те, що відбувається, і висловлюють очікування прозорості робіт і збереження історичного вигляду храму.

Нагадаємо, 24 липня Господарський суд Тернопільської області частково задовольнив позов Кременецько-Почаївського державного історико-архітектурного заповідника до Свято-Богоявленського жіночого монастиря Тернопільської єпархії Української Православної Церкви. Суд постановив зобов’язати монастир повернути майно.