Новий крок до єдності чи загроза розколу: зустріч у Стамбулі викликала гострі суперечки в православному світі

Нещодавня зустріч на високому рівні в Стамбулі (Константинополі) між представниками православної та католицької церков, спрямована на зміцнення єдності, спровокувала хвилю гострої критики і суперечок у православному середовищі. У той час як деякі учасники розглядають цю подію як позитивний крок, багато богословів і вірян висловлюють серйозну стурбованість з приводу можливих догматичних компромісів і ризику нового розколу, проводячи паралелі з неоднозначним Ферраро-Флорентійським собором XV століття.

Під час заходу відбулася спільна молитва, а також було відзначено знаковий жест з боку Папи Римського Лева XIV, який прочитав Нікейський Символ віри без додавання Filioque, що було представлено як важливий крок назустріч. Однак, як повідомляє видання Helleniscope, критики вважають цей жест недостатнім і вбачають у ньому лише пропагандистський хід. На їхню думку, істинним кроком до єдності стало б повне і беззастережне зречення Риму від догмату про Filioque, а не його тимчасове опущення на догоду «оманливій шараді».

Центральним пунктом критики, озвученої на сторінках Helleniscope, є порушення церковних канонів, що забороняють спільну молитву з єретиками. Аналітики видання стверджують, що шлях до справжньої єдності лежить не через екуменізм і синкретизм — ігнорування догматичних відмінностей на користь схожості, — а через повне прийняття православної істини тими, хто від неї відійшов. Дії Вселенського Патріарха Варфоломія та інших ієрархів, на думку критиків, створюють враження готовності до «несправжньої унії», яка може призвести до подальшого розколу всередині самого православ’я.

Водночас, дискусія навколо зустрічі виявила й інші точки зору. Деякі коментатори звернули увагу на спільну заяву, яка засуджує «будь-яке використання релігії та імені Бога для виправдання насильства». Цей пункт розглядається як особливо важливий у контексті ідеології «Русского мира» і конфлікту в Україні. Прихильники цього погляду вважають, що одне з головних завдань церковних ієрархів сьогодні — захист Церкви від ворожих політичних сил. Однак їхні опоненти заперечують, що саме дії Константинополя в Україні призвели до насильства і захоплень храмів.

Суперечки також торкнулися історичної постаті святителя Марка Ефеського, учасника Ферраро-Флорентійського собору. Тоді як одні посилаються на його приклад як на доказ допустимості діалогу з католиками, інші, посилаючись на історичні джерела, стверджують, що основною метою святителя був захист православної делегації від зради віри, а не ведення діалогу як такого. Таким чином, зустріч у Стамбулі, замість того щоб стати символом зближення, лише загострила наявні протиріччя, поставивши під загрозу єдність, насамперед, грекомовних православних церков, і викликавши побоювання про повторення історичних помилок.

Нагадаємо, раніше ми повідомляли про те, що Константинопольський Патріарх Варфоломій і Папа Римський Лев XIV підписали в Стамбулі спільну декларацію, яка підтверджує їхню прихильність шляху до відновлення повного спілкування між Римо-Католицькою і Константинопольською Церквами. У документі також міститься заклик до припинення воєн та уніфікації дати Великодня.