У Фінляндській Церкві Константинопольського патріархату відзвітували про зменшення кількості вірян

У 2025 році автономна Фінляндська Православна Церква Константинопольського патріархату (ФПЦ) продемонструвала сповільнення темпів скорочення кількості парафіян, що стало позитивною зміною порівняно з попередніми роками. До кінця року в церкві налічувалося 55 439 парафіян, що всього на 168 осіб менше, ніж наприкінці 2024 року. Цей показник зумовлений, зокрема, значним зростанням кількості нових реєстрацій, що досягає 1441 людини, що допомагає компенсувати щорічні втрати. Дані також вказують на істотні відмінності в динаміці чисельності парафіян між різними парафіями та єпархіями, а також на зростаючу роль міграції у формуванні демографічної картини.
Як повідомляє пресслужба Фінляндської Православної Церкви Константинопольського патріархату (ФПЦ), хоча ФПЦ, як і раніше, втрачає близько тисячі парафіян щорічно, кількість новозареєстрованих парафіян у 2025 році (1441 особа) виявилася значно вищою, ніж у минулі роки. Це допомогло істотно знизити чистий спад, який склав лише 168 осіб, тоді як загальна чисельність парафіян зафіксована на рівні 55 439.
Аналіз за парафіями та єпархіями виявляє різноспрямовані тенденції. Більш ніж у половині парафій ФПЦ спостерігався приріст кількості парафіян: у Гельсінкі (+47), Турку (+95), Ювяскюля (+90), Сайменському (+11) і Тампере (+110). Приріст у Православній парафії Ювяскюля і, навпаки, втрати в Православній парафії Куопіо, пояснюються адміністративними змінами: від початку 2025 року муніципалітети Ханкасалмі і Конневесі були переведені зі складу парафії Куопіо в парафію Ювяскюля.
На єпархіальному рівні Гельсінкська та Оулуська єпархії показали позитивне зростання. Водночас Православна єпархія Куопіо і Карелії стикається з проблемами через вікову структуру парафіян, що призводить до порівняно високого числа відспівувань і стримує зростання. Статистика, що враховує рідну мову і реєстрацію, підтверджує, що міграційні потоки спрямовані переважно в перші дві єпархії.
Дані про громадянство парафіян вказують на те, що найбільшою меншістю є громадяни Російської Федерації (2964 особи). Більша частина з них, як і більше половини від 7037 російськомовних парафіян ФПЦ, мешкають у православних парафіях Гельсінкі та Південно-Західної Фінляндії.
Кількість зареєстрованих парафіян із громадянством України становить 762 особи, при цьому українську мову як рідну вказали 1138 парафіян. Це робить українську мову третьою за поширеністю серед парафіян ФПЦ після фінської та російської мов. Загалом парафіяни ФПЦ розмовляють більш ніж 80 мовами. Громадяни України та україномовні парафіяни мешкають переважно в Південній Фінляндії: у Гельсінкі (226 громадян України та 320 україномовних), Тампере (177/304) і Турку (133/220).
Особливо виділяється порівняно велика кількість тих, хто приєднався до Православ’я у віці до одного року – 229 осіб. Це пояснюється тим, що значна частина цієї категорії – діти біженців, яких охрестили або на батьківщині, або спочатку зареєстровані в Центральному регістрі народонаселення Фінляндії. Як і їхні батьки, більшість із них проживають на території православних парафій Гельсінкі, Тампере і Турку.
Кількість хрещень у 2025 році залишається критично низькою – лише 179. Це частково пояснюється тим, що велика кількість дітей віком до одного року, які стали парафіянами через реєстрацію, потрапляють до іншої статистичної групи. Загальна кількість зареєстрованих дітей у Фінляндській Православній Церкві за минулий рік склала близько 400. Число померлих у 2025 році залишилося на рівні колишніх років, склавши 783 поховання.
Нагадаємо, раніше ми повідомляли про те, що глава ПЦУ Епіфаній Думенко провів зустріч із предстоятелем автономної Фінляндської Православної Церкви Константинопольського патріархату Архієпископом Гельсінкським і всієї Фінляндії Ілією. Під час зустрічі, що відбулася 1 жовтня 2025 року, сторони обговорили ключові питання міжцерковних відносин, ситуацію у світовому православ’ї, а також висловили взаємну підтримку в контексті триваючої російської агресії проти України.

