Філарет був готовий саботувати "об'єднавчий собор", якби на нього в повному складі з'явилися архієреї УПЦ, - релігієзнавець

Доктор філософських наук і релігієзнавець Віктор Бондаренко заявив про те, що очільник УПЦ КП Філарет Денисенко був готовий відмовитися від участі в так званому Об’єднавчому соборі, який проходив у Києві 2018 року, якби на нього прибули в повному складі єпископи канонічної Української Православної Церкви. Бондаренко зазначив, що очільник УПЦ КП усвідомлював, що в разі участі більш ніж 100 архієреїв УПЦ, їм удалося б переломити хід голосування за принципові питання на свою користь. Своєю чергою, УПЦ КП, навіть спільно з УАПЦ, не змогла б набрати й 70 голосів, що ставило б під удар плани Денисенка. Про це Бондаренко розповів в ефірі Ютуб-каналу «Віче».

«Подивіться, що сталося під час Об’єднавчого собору 16 грудня 2018 року. На соборі були присутні десь приблизно до 60 єпископів (УПЦ КП і УАПЦ, — ред.). Але з усього цього масиву, — єпископів, які входили до складу Київського патріархату та УАПЦ, — приєдналися тільки двоє єпископів від УПЦ: митрополити Олександр Драбинко і Симеон Шостацький. А загалом у цій Церкві — 114 єпископів (кількість архієреїв УПЦ станом на 2018 рік, — прим.). Хіба двоє людей можуть вважатися достатнім представництвом від 114 осіб?», — зазначив Бондаренко.

Релігієзнавець наголосив, що за такого розкладу сил, був ризик, що собор узагалі не відбудеться, оскільки очільник УПЦ КП був готовий саботувати захід, у разі, якби в ньому взяли б участь усі архієреї УПЦ.

«Була ситуація, — і про це сьогодні говорять відкрито, — що якби прийшло більше єпископів від УПЦ, то владика Філарет (очільник УПЦ КП, -ред.) покинув би собор зі своїми єпископами. Тобто, собор би не відбувся», — зазначив експерт.

Таким чином, оскільки собор пройшов практично без представників Української Православної Церкви, на думку Бондеренка, він не може називатися «об’єднавчим».

«Я вважаю, що Об’єднавчий собор 16 грудня 2018 року було організовано з різних причин. З причин наближення активної фази політичного процесу в Україні — наближалися вибори 2019 року. Але через слабке опрацювання цього питання в середовищі єпископату УПЦ, він був проведений неякісно. Яке завдання ставив Вселенський патріарх? Він ставив завдання дати Томос про незалежність Православ’я в Україні для всіх православних, а в результаті дав Томос лише для частини. Тому собор і не став об’єднавчим», — підсумував він.

Нагадаємо, раніше Константинопольський Патріарх Варфоломій звернувся до глави ПЦУ з настановою активно шукати шляхи зближення з ієрархами УПЦ через діалог і пошук спільних точок для досягнення єдності. Через сім років після надання Томосу про автокефалію, Патріарх наголосив на важливості зусиль з досягнення миру, засудив втручання держави в церковні справи та закликав до переосмислення позицій заради загального примирення.