Церква в Румунії лідирує за рівнем довіри громадян, випереджаючи армію і політиків

Згідно з нещодавнім соціальним опитуванням, проведеним у Румунії, Церква стала найповажнішою інституцією в країні, значно випереджаючи інші державні та громадські структури, включно з армією та політичними партіями. За даними дослідження, 63,9% румунів висловлюють «достатню або велику довіру» до Церкви, що є помітним зростанням порівняно з попередніми показниками.

Як повідомляє грецький портал Vima Orthodoxias з посиланням на дані новинного агентства Basilica.ro, рівень довіри до Церкви зріс до 63,9% у січні 2026 року, тоді як у липні 2025 року цей показник становив 57,7%. Таке істотне збільшення всього за півроку свідчить про зміцнення ролі релігійних інститутів у суспільній свідомості, особливо на тлі поточних політичних і соціальних потрясінь, що підривають довіру до традиційних партій.

Опитування проводилося методом CATI (комп’ютерне телефонне інтерв’ювання) з 12 до 15 січня 2026 року серед 1100 дорослих респондентів, які репрезентують загальну чисельність населення. Похибка дослідження становить ±3% за рівня достовірності 95%. У результаті Церква посіла перше місце, залишивши позаду армію, правоохоронні органи та інші державні структури. Політичні партії та урядові служби демонструють значно нижчі рівні довіри, що підкреслює зростаюче відчуження громадян від традиційної політики.

Директор з досліджень INSCOP Ремус Штефуряк пояснює цю тенденцію тим, що громадяни звертаються до інституцій, які вважаються «неполітичними» та символічними, що пропонують відчуття стабільності та ідентичності. «Церква та Армія залишаються стабільними символами сталості та ідентичності, особливо в суспільствах, які відчувають недовіру до політичної системи», — наголосив він.

Довіра до Церкви є не тільки релігійним феноменом, а й індикатором соціальної згуртованості в періоди невизначеності. Для багатьох румунів Церква уособлює такі цінності, як надія, мораль і солідарність — елементи, які стають критично важливими, коли довіра до політичних інститутів слабшає. Збільшення довіри з 57,7% до 63,9% за шість місяців вказує на те, що її роль виходить за рамки суто духовної, набуваючи значної соціальної ваги. На тлі економічних криз, міграційних потоків, міжнародної напруженості та загальної недовіри до політичних діячів, багато хто шукає сенс і підтримку в структурах, не пов’язаних безпосередньо з партійною політикою.

Публікація результатів дослідження, на думку аналітиків, відкриває важливий суспільний діалог у Румунії про роль інститутів. Довіра до Церкви може слугувати індикатором соціальної потреби: потреби в стабільності, надійності та смислах, що виходять за рамки вузької політичної конфронтації. Критики можуть стверджувати, що зростання довіри до неполітичних інститутів — це реакція на нездатність політичної арени забезпечити стабільність або натхнення. Прихильники ж дослідження вказують, що такі тенденції не обов’язково антидемократичні, але можуть відображати більш інтенсивний пошук цінностей за межами повсякденних політичних дебатів. Для самої Церкви таке зростання довіри ставить екзистенціальні питання: як ця довіра перетворюється на практичну підтримку і соціальний внесок, і що вона означає для її відносин із сучасним світом.

Дослідники та соціологи продовжуватимуть спостерігати, чи збережеться ця тенденція, чи зміниться залежно від розвитку подій у соціальній, політичній і духовній сферах. Результати Румунії можуть слугувати цінним прикладом для вивчення в контексті Європейського Союзу, де громадяни часто висловлюють зниження довіри до традиційних інститутів.

Нагадаємо, згідно з останніми даними соціологічного дослідження, проведеного Центром Разумкова, Збройні Сили України продовжують утримувати позицію найдовірливішої інституції серед громадян, тоді як рівень довіри до Верховної Ради залишається вкрай низьким. Цікаво, що Церкві довіряють 65% опитаних, що ставить її на один рівень зі Службою безпеки України.