У Швеції домагаються експропріації храму РПЦ у Вестеросі "через загрозу національній безпеці"

У шведському місті Вестерос розгорівся серйозний конфлікт навколо православного храму, що належить Російській Православній Церкві. Культова споруда була визнана міською владою «потенційною загрозою національній безпеці». Як повідомляє видання Dagens Nyheter, муніципалітет Вестероса вже подав уряду Швеції клопотання про примусове відчуження (експропріацію) об’єкта.

Йдеться про храм Російської Православної Церкви, який було відкрито 2023 року всього за 300 метрів від злітно-посадкової смуги місцевого аеропорту. Після вступу Швеції до НАТО, це летовище набуло статусу резервного й активно використовується у військових навчаннях, що, на думку політиків, значно посилює ризики для безпеки.

Член муніципальної ради від опозиційної партії «Помірковані» Елізабет Унелл наголосила, що занепокоєння викликає не сама релігійна громада, а її тісні зв’язки з Росією та стратегічне розташування храму.

2024 року Служба безпеки Швеції Säkerhetspolisen (Säpo) у своєму висновку прямо вказала, що «Росія активно використовує структури Московського патріархату як платформу для розвідувальної діяльності та операцій впливу. Внаслідок цього громади Московського патріархату у Швеції вже втратили державне фінансування». Мер Вестероса, соціал-демократ Стаффан Янссон, визнав, що дозвіл на будівництво 2017 року був виданий «в умовах нестачі інформації», і наголосив, що поточна безпекова ситуація кардинально змінилася після початку повномасштабної війни Росії проти України і вступу Швеції до НАТО.

За даними самої громади, у період з 2021 по 2023 рік кошти на будівництво парафіяльного будинку надходили від фонду, афілійованого з російською державною корпорацією «Росатом».

Додатковий резонанс викликала інформація про те, що настоятель храму Павло Макаренко нібито отримав медаль від російської Служби зовнішньої розвідки. Фотографія нагороди з’явилася на сайті, пов’язаному з Московським патріархатом, але згодом була видалена. Сам священик категорично заперечує як факт отримання медалі, так і будь-яку причетність до шпигунської діяльності, стверджуючи, що фотографія могла бути результатом хакерської атаки.

Представники парафії заявляють, що їхня діяльність має винятково релігійний характер і не має жодного стосунку до політики або спецслужб. За їхніми словами, серед близько 300 активних членів громади — громадяни різних країн, зокрема України.

Наразі справу про експропріацію розглядає уряд Швеції. У разі схвалення, власникам буде виплачено компенсацію в розмірі ринкової вартості майна плюс 25%. Ситуація у Вестеросі стала яскравим прикладом ширшої дилеми для європейських країн: як поєднати захист національної безпеки з гарантіями свободи віросповідання в умовах гібридної війни з боку Росії.

Нагадаємо, в Європейському парламенті відбулися слухання, присвячені впливу Російської Православної Церкви, під час яких пролунали звинувачення на адресу РПЦ у веденні гібридної війни і шпигунстві, а також заклики до видворення її священнослужителів із країн ЄС. На засіданні комісії «Європейський щит для демократії» розгорнулася гостра дискусія між прихильниками жорстких заходів і депутатами, які виступили на захист Православ’я.