Центр Разумкова представив підсумки 25-річного моніторингу релігійності в Україні: зростання віри, зрушення в конфесіях і вплив війни

В Україні представлено результати масштабного соціологічного дослідження, присвяченого релігійності населення, взаємовідносинам держави, церкви та суспільства. Моніторинг, започаткований Центром Разумкова чверть століття тому, 2000 року, демонструє стабільне зростання кількості вірян (з 58% до 70%), суттєві трансформації в конфесійному ландшафті, а також значний вплив повномасштабної війни на релігійні настрої та практики українців. Рівень довіри до церкви залишається високим, підтверджуючи структурну європейськість українського суспільства.

Як повідомляє Державна служба України з етнополітики та свободи совісті (ДЕСС), презентація результатів відбулася за участю провідних експертів та представників релігійних організацій. Юрій Якименко, президент Центру Разумкова, наголосив, що багаторічний і безперервний моніторинг дає змогу простежити не просто окремі цифри, а й побачити широку динаміку змін в українському суспільстві.

Віктор Єленський, голова ДЕСС, назвав рішення про системний моніторинг релігійного життя стратегічним, ухваленим 25 років тому. За його словами, ці дані стали «хронікою трансформацій українського суспільства» і незамінні для серйозного аналізу. Він зазначив, що українська релігійність є типовою для Європи — не найвища, але й без глибокої секуляризації. Довіра до церкви, хоч і висока, змінила свою природу: якщо в 90-х вона була реакцією на слабкість держави, то тепер стала більш усвідомленою. У кризові періоди, такі як війни, інші інституції можуть тимчасово випереджати церкву за рівнем довіри, але вона зберігає стабільну підтримку.

Детальні результати представив Михайло Міщенко, заступник директора соціологічної служби Центру Разумкова. Основні висновки включають:

• Поступове зростання частки громадян, які називають себе віруючими: з 58% у 2000 році до приблизно 70% сьогодні. Цей показник помітно зростав у періоди суспільних потрясінь (після 2014 та у 2022 році);
• Приблизно чверть українців стали більш релігійними після початку повномасштабної війни, особливо серед учасників бойових дій;
• Релігійна самоідентифікація не завжди означає активну участь: лише близько 29% опитаних вважають себе членами конкретної релігійної громади;
• Значні зміни в конфесійному вимірі: поступово зменшується частка тих, хто називає себе «просто православними». Підтримка ПЦУ зросла до 42% серед православних, тоді як частка тих, хто відносить себе до Української Православної Церкви, скоротилася з 13% у 2021 році до 5% у 2025 році;
• Релігійні практики залишаються відносно стабільними: близько половини відвідують церкву іноді, чверть — регулярно;
• Більшість українців вважають, що релігія сприяє зміцненню моральності, духовності та національної свідомості;
• Рівень довіри до церкви зберігається на високому рівні — близько 60%;
• В умовах війни більшість очікує від релігійних організацій активної допомоги: психологічної, гуманітарної, підтримки військових.

Під час дискусії Віктор Войналович, перший заступник голови ДЕСС, звернув увагу на те, що високий рівень декларованої релігійності в Україні поєднується з досить слабкою інституційною прив’язаністю. Він наголосив на важливості «якості релігійності», здатної формувати потенціал суспільної солідарності.

Релігієзнавиця Людмила Филипович запропонувала активно поширювати результати моніторингу за кордоном, особливо серед міжнародних експертів, щоб протидіяти «апокаліптичним прогнозам» про стан релігійної свободи в Україні. Вона також акцентувала на необхідності дослідження взаємозв’язку релігійної свободи та національної безпеки в умовах війни.

Міжнародний партнер проєкту, Фонд Конрада Аденауера, в особі заступника директора його Представництва в Україні Ян-Філіпа Вьольберна, підтвердив подальшу підтримку досліджень. Він підкреслив глибоку вкоріненість християнської традиції в українському суспільстві, зазначивши, що «сильна держава завжди спирається на цінності, які формує саме суспільство. І християнська віра може бути однією з таких важливих основ для розбудови незалежної держави».

Нагадаємо, раніше в Україні було оприлюднено оновлені статистичні дані про пошкоджені релігійні споруди за час російсько-української війни. За інформацією, представленою ініціативою «Релігія у вогні», значних руйнувань зазнали представники різних конфесій і релігій, з найбільшими втратами серед православних і протестантських громад.