У Варшаві завершився третій цикл курсу з вивчення церковнослов’янської мови

У Православному культурному центрі у Варшаві завершився третій цикл курсу церковнослов’янської мови. Заняття відбувалися протягом академічного 2025/2026 року з благословення Блаженнішого Сави, митрополита Варшавського та всієї Польщі, а керував курсом ігумен Пантелеймон (Карчевський).

Як повідомляє портал «Живот Цркве», заключне заняття відбулося у вівторок, 16 червня, у бібліотеці Православного культурного центру. Протягом року слухачі різних поколінь збиралися вечорами, щоб вивчати церковнослов’янську мову. Поряд з учасниками попередніх циклів до занять приєдналася значна кількість нових слухачів.

Залежно від рівня підготовки слухачі були розділені на дві групи — початкову та середню. Під час занять вони вдосконалювали навички читання та розуміння вибраних богослужбових текстів, молитовних правил та уривків богослужінь. Ігумен Пантелеймон доповнював розбір текстів доступними поясненнями щодо граматики та лексики церковнослов’янської мови, а також богословськими та мовними коментарями. Навчання було безкоштовним.

Завершення курсу було відзначено подячним молебнем в академічній каплиці святих рівноапостольних братів Кирила та Мефодія при Православному культурному центрі. Богослужіння звершив ігумен Пантелеймон, за співачкою співав хор під керівництвом протодиякона Рафаїла Дмитрука.

На молебні був присутній протоієрей-ставрофор Анатоль Шидловський, благочинний Варшавського округу та настоятель кафедрального собору святої рівноапостольної Марії Магдалини у Варшаві. Він привітав учасників із плідно проведеним роком, присвяченим відкриттю багатства церковнослов’янської мови, та подякував ігумену Пантелеймону за працю з продовження цієї важливої справи. Усім слухачам вручили в подарунок книгу духовних роздумів архієпископа Єремії.

Учасники курсу висловили подяку митрополиту Савві за благословення, директору Центру Анджею Левчаку — за надане приміщення, а також ігумену Пантелеймону — за можливість глибше ознайомитися з церковнослов’янською мовою та православною богословською традицією.

Церковнослов’янська мова виникла в IX столітті на основі південнослов’янського діалекту околиць Солуні. Першу писемність для цієї мови — глаголицю — створили святі брати Кирило та Мефодій, а їхні учні згодом розвинули кирилицю. З часів слов’янської місії святих братів церковнослов’янська стала мовою богослужіння та молитви, яка протягом століть об’єднувала слов’янські православні народи.

У публікації також наголошується на особливому зв’язку церковнослов’янської мови з польськими землями. У Супрасльському монастирі століттями зберігався Супрасльський кодекс — одна з найважливіших старослов’янських рукописних пам’яток, включена до списку ЮНЕСКО «Пам’ять світу». Крім того, перші кириличні інкунабули були надруковані в Кракові 1491 року в першій у світі кирилічній друкарні, створеній з ініціативи православної знаті при дворі короля Казимира IV.

Сьогодні церковнослов’янська мова залишається живою мовою молитви Православної церкви й водночас є предметом наукових досліджень в академічних центрах різних країн.