Викладач Волинської Духовної Семінарії УПЦ запропонував відновити спілкування з Церквами, які визнали ПЦУ

Клірик Волинської єпархії Української Православної Церкви та викладач Волинської Духовної Семінарії протоієрей Олександр Федчук висловив думку щодо того, яким чином можливо вирішити український церковний конфлікт. Священик вважає, що насамперед необхідно відновити євхаристійне спілкування з тими Помісними Церквами, які визнали ПЦУ. Він переконаний, що без впливу Константинопольського патріархату, українська церковна криза триватиме. Про це священик написав у статті, опублікованій на сайті «Софійського братства».

«Жоден Собор не може відбутися без примирення. Насамперед, слід відновити євхаристійну єдність із тими, з ким ми її з власної ініціативи розірвали. А то відверто дивними з нашого боку виглядають заяви (а вони не раз лунають з вуст різних спікерів УПЦ), що виключно ми в Україні маємо євхаристійну єдність з усіма Помісними Церквами. Чи тих, хто визнав ПЦУ, ми вже такими не вважаємо? Це примирення потрібне насамперед тому, що без порозуміння зі Вселенським Престолом жодного авторитетного рішення з нашого питання бути не може. Вбачається також, що завчасне порозуміння зі світовим Православ’ям дозволить уникнути шкоди навіть від найжорсткіших дій РПЦ щодо тих, хто наважиться відійти від неї», — написав протоієрей.

Крім того, священик вважає, що УПЦ має піти на поступки в питанні визнання хіротоній у колишніх УПЦ КП і УАПЦ. Як приклад він наводить прецеденти, які мали місце в процесі подолання розколу в Болгарській Церкві та визнання Македонської Церкви.

«Проблему поступок слід розглянути окремим матеріалом, адже тут теж стільки складних питань, відверту відповідь на які рано чи пізно нам доведеться давати самим собі. Ми, в УПЦ, любимо запитувати про «самозванців» серед раннього єпископату УПЦ КП чи УАПЦ, про дійсність звершених відлученими особами хіротоній або ж про право Вселенського патріарха одноосібно поновлювати в сані. Однак я ще не чув жодного обґрунтованого пояснення, чому подолання розколу в Болгарії з прийняттям у сущому сані відлучених архієреїв на чолі з митрополитом Пименом (Єньовим) — це не те. Або чому не те — раптове визнання сербами Македонської Церкви. Тут, однак, трапляються бодай якісь спроби пояснити це, наприклад, відчутною різницею між рішенням Всеправославного Собору та одноосібним вчинком Вселенського патріархату (низку історичних прикладів, так чи інакше пов’язаних із вчинками РПЦ, до уваги чомусь ніхто не бере). Але ніхто ніколи навіть і не намагався пояснити, чому можна було визнати в сущому сані тисячі висвячених латинізованими єпископами уніатів у 1796 році або в 1946 році (це тільки про те, що ближче нам), заплющивши очі навіть не на розкол, а на те, що ми називаємо єрессю! Та й випадки приєднання в сущому сані католицьких священиків також траплялися неодноразово», — додав Федчук.

Нагадаємо, раніше Предстоятель Албанської Православної Церкви Блаженніший Архієпископ Тиранський і всієї Албанії Анастасій закликав до скликання Всеправославного собору для розв’язання кризи у світовому Православ’ї, що виникла внаслідок українського церковного питання.