Ректор КДА розглянув можливі варіанти досягнення автокефалії УПЦ

Ректор Київської Духовної Академії і Семінарії Української Православної Церкви архиєпископ Сильвестр (Стойчев) розглянув можливі варіанти досягнення автокефалії УПЦ. Ієрарх переконаний, що звернення з проханням про надання автокефального статусу до Московського чи Константинопольського патріархату є неспроможним. У зв’язку з цим ректор КДАіС пропонує доносити до відома представників інших Помісних Церков рішення, ухвалені на Соборі у Феофанії у 2022 році, що, на його думку, має узгодити автокефальний статус УПЦ в майбутньому. Про це архієпископ Сильвестр повідомив у своїй доповіді, зачитаній під час міжнародної богословської конференції «Шляхи до автокефалії: світовий та український контексти».

«Оскільки до 27 травня 2022 р. Українська Православна Церква визнавала себе самокерованою Церквою з правами широкої автономії у складі Московського Патріархату, то перший сценарій, який інколи пропонують, – це офіційне звернення до московського Патріарха з проханням про надання нашій Церкві автокефалії. Вважаю такий сценарій неприйнятним. Очевидно, що буде зроблено все для того, щоб не дати чіткої відповіді на це звернення і поставити нашу Церкву в складне становище невизначеного очікування. Крім того, є ще дуже важливий моральний бік цього питання, який не робить можливим звернення до тих, хто відкрито підтримує військову агресію проти України», – заявив ректор КДАіС.

Архієпископ Сильвестр додав, що аналогічне звернення до Константинопольського патріарха також є безперспективним, оскільки Фанар уже надав автокефалію ПЦУ, яка останні кілька років веде агресивну політику щодо УПЦ.

«Інший можливий сценарій – це аналогічне звернення до Константинопольського патріарха. Однак, і тут є очевидні складнощі. У 2019 р. патріарх Варфоломій уже видав Томос про автокефалію ПЦУ. І тому з точки зору Константинопольського патріархату автокефальна Церква в Україні вже існує. Це – ПЦУ. Формально патріарх Варфоломій закликав єпископат і духовенство Української Православної Церкви приєднатися до ПЦУ. Але, по-перше, ми маємо аргументовані сумніви щодо наявності в єпископату ПЦУ апостольської спадкоємності, і хоча Фанар не полишає спроб обгрунтувати правочинність своїх рішень щодо хіротоній, посилаючись на історичні прецеденти (які не витримують критики), проте саме концептуальне пояснення так і не було запропоновано. А по-друге, за період з 2019 р. духовенство та віряни ПЦУ неодноразово проявляли відверту агресію проти громад нашої Церкви. І поки ці проблеми не будуть вирішені, ми не можемо вступати в євхаристійне спілкування з ПЦУ. До того ж, як сказано, Українська Православна Церква має свою розвинену внутрішню структуру. Для повноцінного існування ми не потребуємо приєднання до будь-якої іншої Помісної Церкви. Тому сценарій «приєднання» до будь-кого є для нас неприйнятним», – додав архієрей.

Продовжуючи свою доповідь, ієрарх УПЦ додав, що найкращим способом досягнення автокефалії для Української Православної Церкви буде донесення рішень Собору у Феофанії до представників Помісних Церков, які, згодом, ухвалять спільний компромісний на користь УПЦ.

«Після 27 травня 2022 р. Українська Православна Церква вже існує як повністю незалежна. І ми розраховуємо, що інші Помісні Церкви, побачивши нашу фактичну незалежність, дійдуть висновку про необхідність визнання нас як автокефальної Церкви. Тому, як на мене, ми повинні сьогодні, перш за все, налагодити регулярну комунікацію з усіма іншими Помісними Церквами. Ми повинні активно доносити до відома Предстоятелів усіх Помісних Церков ті рішення, що були ухвалені на Соборі у Феофанії, і пояснювати істинний зміст цих рішень. Так ми зможемо підготувати надійний ґрунт для ухвалення майбутніх рішень на всеправославному рівні», – підсумував архієрей.

Нагадаємо, раніше ієрарх Української Православної Церкви митрополит Запорізький і Мелітопольський Лука запропонував розвинути «Амманський формат» до рівня майданчика для постійних консультацій і переговорів між представниками Православних Помісних Церков. Архієрей вважає, що активне спілкування всередині світового Православ’я, в майбутньому допоможе запобігти появі міжцерковних криз.