ПЦУ, Україна і Грузія: чи відмовляться в Грузинській Церкві від думок про визнання української схизми?

У клубі можливих «друзів» ПЦУ схоже знову поменшало. Грузинська Православна Церква донедавна входила до групи ризику в питанні ставлення до української церковної кризи, оскільки від дня створення ПЦУ жодного разу до пуття не висловлювалася з цієї теми. Однак політичні події, що відбуваються зараз у Грузії, і реакція на них української сторони, може змінити позицію ГПЦ.

Що відбувається зараз у Грузії — зрозуміти не складно. Більшість аналітиків проводять очевидну паралель із подіями в Україні 2014 року, коли внаслідок так званої Революції гідності, що відбувалася за підтримки США та ЄС, відбулося повалення чинної влади, що в результаті призвело до втрати політичної суб’єктності, війни, втрати частини українських територій і, найголовніше, до загибелі сотень тисяч українців. Грузію розгойдують за таким самим сценарієм і, що характерно, вже вдруге за останні двадцять років.

Проте ситуація в Грузії все ж таки відрізняється від того, що сталося в Україні, оскільки до процесу мінімально залучений релігійний фактор. На відміну від України, в Грузії немає такої палітри релігійних організацій, а грузини, у своїй більшості, є віруючими Грузинської Православної Церкви, альтернатив якій у країні просто не існує. Це дає можливості самій ГПЦ проводити політику заспокоєння суспільства, на відміну, наприклад, від колишньої УПЦ КП і УГКЦ, представники яких 2014 року на Майдані займалися відвертим розпалюванням ворожнечі та ненависті до інакомислячих і інаковірних українців.

Таким чином, на даному етапі Грузинська Церква, хоча і стримано, але все ж таки закликає учасників акції антиурядового протесту до миру і взаємоповаги, що, звісно, контрастує з «попами-гапонами» з ПЦУ, які, як у 2014 році, так нерідко і зараз, закликають людей «на барикади». Однак те, що сталося цього разу, повинно змусити владу Грузії та Грузинську Церкву переглянути своє ставлення до такого явища, як український церковний розкол, адже в той час, як офіційні ГПЦ закликають до миру, Епіфаній Думенко висловлює підтримку антиурядовому протесту в Грузії.

Вдумайтеся! Очільник української релігійної організації підтримує антиурядовий протест у ЧУЖИЙ КРАЇНІ! Характерно, що це відбувається практично синхронно із запровадженням санкцій Володимиром Зеленським щодо ключових політиків правлячої партії Грузії. Нехай хтось після цього скаже, що ПЦУ — не «державна церква». Хто-небудь згадає хоча б одну Помісну Церкву, яка висловлювалася за або проти подій в Україні, що відбувалися у 2014 році?

Хоча факт втручання Думенка в політичні процеси в чужій країні й фактично підбурювання до антиурядових протестів у Грузії залишився без заслуженої уваги, хочеться вірити, що коли в Сакартвело вщухнуть пристрасті, хтось підкаже уряду цієї держави вжити відповідних заходів у відповідь щодо глави ПЦУ. Здається, що персональних санкцій і довічної заборони на в’їзд до Грузії буде достатньо. Сподіваємося також, що в Грузинській Церкві нарешті займуть тверду і виразну позицію щодо української церковної кризи і, наслідуючи приклад більшості Помісних Церков, висловлять підтримку Українській Православній Церкві та відмовляться від політики невизначеності в цьому питанні.