Держава сприяє ПЦУ і не реагує на захоплення храмів УПЦ, - релігієзнавець

Професор Київської Духовної Семінарії та Академії і співробітник Відділу зовнішніх церковних зв’язків Української Православної Церкви Сергій Бортник узяв участь у Європейській екуменічній консультації, що відбувалася з 9 по 11 грудня у Варшаві за сприяння Конференції європейських церков. Під час заходу Бортник виступив із доповіддю, в якій приділив увагу переслідуванню Української Православної Церкви. Професор КДАіС переконаний, що держава, здійснюючи тиск на УПЦ, користується політичною доцільністю, а не верховенством права. Доповідь Сергія Бортника опублікована на сайті «Християни проти війни».

«Одним із ключових мотивів критики УПЦ всередині України було таке формулювання: якщо ми не можемо домогтися реальних військових перемог на фронті, то їх можна замінити перемогами над внутрішнім ворогом — Православною Церквою, пов’язаною з Московським Патріархатом. Було важливо контролювати громадську думку, щоб підтримувати впевненість у нашій силі і в тому, що ми перемагаємо ворога — якщо не на фронті, то всередині країни. […] Одним з індикаторів є текст ухваленого закону, який замість простої заборони релігійних об’єднань, пов’язаних із центром у Росії, пропонує судову процедуру заборони конкретних релігійних організацій. Закон також дає 9 місяців до можливого початку судових розглядів проти структурних одиниць (парафій і єпархіальних центрів) УПЦ. Порівняно з іншими законодавчими ініціативами політичної опозиції, ці пункти є доволі м’якими. Проте відомо, що одразу після ухвалення цього закону проти нього виступили Папа Франциск, Всесвітня Рада Церков, різні правозахисні організації, а також окремі теологічні експерти, які беруть участь у нашій зустрічі. Відомо також, що питання релігійних обмежень в Україні було одним із чинників нещодавніх президентських виборів у США», — йдеться в доповіді.

Проте, на думку Бортника, незважаючи на спроби законодавчого врегулювання статусу УПЦ, ухвалений закон став фактично приводом для реалізації інтересів ПЦУ, насамперед — у сфері привласнення майна Української Православної Церкви шляхом рейдерських захоплень. Як приклад професор навів ситуацію в Черкасах, де 17 жовтня 2024 року, за участю радикальних воєнізованих формувань, був захоплений Кафедральний собор і єпархіальне управління Черкаської єпархії УПЦ.

«Тепер я хотів би навести показовий приклад, який наочно демонструє проблему насильства в релігійній сфері. Це фізичне захоплення собору в Черкасах. Вважається, що це найбільша за розміром церковна будівля в Україні. Це захоплення відбулося за процедурою, відпрацьованою на прикладі сотень парафіяльних храмів УПЦ у сільській місцевості. Саме захоплення відбулося 17 жовтня, через півтора місяця після набуття чинності згаданим законом, який фактично забороняє УПЦ як пов’язану з Московським Патріархатом. Це означає, що ухвалення закону не вплинуло і не зменшило насильство під час переходу церков до патріотичної Православної Церкви України. Ні з боку державних органів, ні з боку керівництва ПЦУ не було засудження насильства. Як і в багатьох попередніх випадках, місцева влада активно підтримувала перехід собору. […] Факт залишається фактом: сьогодні ми спостерігаємо насильство в релігійній сфері України. Канонічний зв’язок УПЦ з Московським Патріархатом залишається причиною насильницького переведення її парафій. Центральні державні органи продовжують надавати різну підтримку Православній Церкві України і не реагують на насильницькі захоплення парафіяльних будівель», — додав Бортник.

Нагадаємо, 3-5 грудня 2024 року в Брюсселі відбулася низка зустрічей українських православних журналістів і дослідників української церковної кризи з представниками Європейської комісії та інших правозахисних організацій. До відома Європейського співтовариства було доведено факти про переслідування Української Православної Церкви та порушення фундаментальних прав і свобод українських громадян.