Кілька показових фактів про візит делегації ПЦУ на Фанар

Судячи з усього, візит делегації ПЦУ на Фанар закінчено. На перший погляд, усе пройшло гранично протокольно: спільні культові заходи, обіди та аудієнції. Проте все якось зовсім уже прісно: ні спільних прес-конференцій, ні гучних заяв. Навіть Євстратій Зоря на своєму Телеграм-каналі не розповів про «успішний успіх» після такої честі, адже на Фанарі їм приділили цілих кілька днів уваги.

Однак, є моменти, які впадають в око, а з урахуванням інсайдерських даних, які опубліковані на каналі «Про Церкву і про людей», наші припущення щодо справжньої причини візиту делегації ПЦУ, які ми висловили ТУТ, виглядають цілком реалістичними.

Факт №1: «Нікого, крім нас»

Торжество Православ’я — загальноцерковне свято. Суто теоретично, той, хто претендує на першість у Православному світі, міг би скликати на Фанар щонайменше представників тих Помісних Церков, які перебувають у прямій від нього залежності. Проте патріарх Варфоломій віддав перевагу проведенню часу в компанії Думенка і Зорі.

Не те, щоб це абсолютно напевно щось означало, але якщо врахувати той факт, що глава ПЦУ вкрай рідко співслужить із представниками інших Помісних Церков, чому ж патріарх Варфоломій не використав таку зручну можливість, як це часто траплялося раніше? Треба розуміти, що главі Фанару стає дедалі важче доводити навіть лояльним до його персони ієрархам Помісних Церков необхідність визнання ПЦУ. І це, насправді, церковно-дипломатичний колапс, який, з урахуванням «політики» ПЦУ в Україні, навряд чи зможе розсмоктатися сам собою.

Факт №2: «Повна таємниця організації»

Думенко пробув у Стамбулі три дні. За цей час у глав ПЦУ і Фанару було досить багато часу, щоб обговорити взаємини і майбутні перспективи ПЦУ. Однак, заяви Варфоломія і Епіфанія обмежилися загальними фразами «підтримуємо», «солідарні» тощо. Характерно, що якщо Думенко зізнавався в любові до матері-церкви, то патріарх Варфоломій обмежився словами про підтримку України, але не ПЦУ. Більше жодних заяв чи релізів за результатом спільно проведеного часу опубліковано не було.

Процитуємо інформацію Телеграм-каналу «Про Церкву і про людей»: «Як ми і припускали, Думенко їздив на Фанар для отримання «цінних вказівок». Тобто, йому пояснювали, що і як він має робити в нових обставинах (прихід до влади Трампа). Крім того, Еммануїл попросив обійтися без великих скандалів, пов’язаних із захопленнями храмів УПЦ».

Від себе додамо, що ми припускали практично точно так само, як і колеги. Побічно це підтверджується тією нездоровою секретністю, яка має місце в цьому випадку.

Факт №3: «Порядок є порядок»

Чого не забрати у патріарха Варфоломія, так це послідовності. Оскільки він не розривав спілкування з РПЦ, ім’я Патріарха Кирила не було вилучено з Диптихів Фанару. Навіть незважаючи на те, що йому співслужили представники ПЦУ, які люто ненавидять все, що пов’язано з Російською Церквою, ім’я Московського Патріарха було привселюдно згадано. Але ж міг би, як виняток, один раз і не згадати, не підставити свого українського протеже…

Цей незначний факт вказує на те, що патріарх Варфоломій не готовий іти на розрив відносин із РПЦ на догоду примхам ПЦУ. Не виключено, що з кожним місяцем перспективи ПЦУ для нього дедалі туманніші і, рано чи пізно, це питання доведеться обговорити. А без підтримки США утримувати на плаву цей іржавий баркас буде все складніше.

Миротворці на горизонті

Один зі сценаріїв фіналу історії ПЦУ, який ми озвучували раніше — обнулення Томосу. Фактично, патріарх Варфоломій усвідомив, що Думенко не впорався із завданням — об’єднати українське Православ’я. З огляду на той факт, що ПЦУ дуже швидко скочується в маргінальну нішу, нічого не залишиться, окрім як призупинити дію Томосу і таки створити екзархат Константинопольського патріархату, тільки вже не для УПЦ, а для тих, хто зараз перебуває в ПЦУ, маючи невизначений канонічний статус і зіпсовану репутацію.