В березні 2025 року дев'ятнадцятеро людей прийняли чернецтво в УПЦ

Упродовж березня 2025 року в різних єпархіях Української Православної Церкви відбулися чернечі постриги. Про це повідомляється на офіційному сайті УПЦ.

13 березня у Борисо-Глібському жіночому монастирі на Харківщині єпископ Ізюмський і Куп’янський Іоанн звершив чернечий та іночеський постриги. Нові імена отримали Марина, Василіса, Амвросія, а іночество — Афанасіта й Іоанна.

20 березня в Покровському чоловічому монастирі с. Музиківка митрополит Херсонський і Таврійський Іоанн постриг у чернецтво насельника обителі, надавши йому ім’я Никон.

21 березня в Успенському жіночому монастирі с. Домбоки на Закарпатті митрополит Мукачівський і Ужгородський Феодор звершив постриг двох послушниць, які стали монахинями Феодорою та Магдалиною.

25 березня відбулося одразу кілька постригів: у Георгіївському Городницькому монастирі (Житомирська обл.) насельник обителі прийняв чернецтво з ім’ям Феофан, у Свято-Троїцькому Старосільському монастирі три послушниці отримали імена Силуана, Феофанія та Нектарія, а в Камʼянському кафедральному соборі було пострижено послушницю, яка отримала ім’я Венедикта.

27 березня у Києво-Печерській Лаврі відбувся чернечий постриг двох насельників обителі, а в Стрітенському Михнівському монастирі єпископ Камінь-Каширський Афанасій постриг інокиню Марфу, яка отримала ім’я Рахіль, та послушницю Ольгу, яка стала монахинею Синклітикією.

28 березня у Херсонській єпархії монахиня Нектарія була пострижена у велику схиму з ім’ям Варсонофія.

29 березня митрополит Криворізький і Нікопольський Єфрем звершив постриг послушниці Спасо-Преображенського кафедрального собору Кривого Рогу, яка стала рясофорною монахинею Лукією.

Раніше повідомлялося, що Національний заповідник «Києво-Печерська Лавра», який ініціював процес виселення ченців Української Православної Церкви з території обителі, провів на території монастиря «чернечий форум» під назвою «Перші Паїсіанські читання». Організатори та учасники заходу займалися «осмисленням ролі чернецтва в сучасному світі, пошуком нових форм служіння і діалогу між духовенством, вченими і державою».