ЕПХЦ подякувала президенту Естонії за захист конституційних прав

24 квітня 2025 року Естонська Православна Християнська Церква (ЕПХЦ) оприлюднила офіційну заяву, в якій висловила щиру подяку Президенту Естонської Республіки Алару Карісу за його принципову позицію щодо законопроєкту про внесення змін до Закону про церкви та парафії.

У повідомленні пресслужби Церкви йдеться, що рішення президента не проголошувати закон, ухвалений Рійґікоґу, є важливим кроком на захист конституційних свобод, зокрема — свободи віросповідання та свободи об’єднань. На переконання глави держави, обмеження, передбачені документом, є непропорційними та суперечать Основному закону країни.

«ЕПХЦ завжди виступала за конструктивний діалог між релігійними організаціями та державою, заснований на взаємній повазі, законності та демократичних принципах», — наголошується в заяві. У Церкві також зазначили, що були змушені залучити юридичних фахівців для захисту своїх прав як на національному, так і на міжнародному рівні. Рішення президента, на думку ЕПХЦ, зміцнило впевненість у правильності обраного шляху.

Церква висловила сподівання на відновлення переговорного процесу з Міністерством внутрішніх справ Естонії. У ЕПХЦ переконані, що така можливість дозволить суспільству та парламентарям побачити безпідставність звинувачень щодо загрози національній безпеці з боку Церкви, яка має канонічний зв’язок із Російською Православною Церквою.

«Наша Церква упродовж усієї своєї історії в Естонії демонструвала лояльність до держави та повагу до народу, послідовно підтримуючи демократичні цінності, з-поміж яких однією з найважливіших є свобода віросповідання», — йдеться в заяві.

На завершення, у дусі великоднього свята, ЕПХЦ подякувала духовенству та вірянам за витримку, довіру та вірність Церкві, а також усім, хто наважився виступити на її захист, попри інформаційний тиск.

Нагадаємо, що президент Естонії Алар Каріс відмовився підписати поправки до Закону про церкви та релігійні громади, заявивши, що вони суперечать Конституції країни. Він підкреслив, що запропоновані зміни обмежують свободу об’єднань та релігійних віросповідань, що є порушенням основних прав і свобод.