Спікер ПЦУ розкритикував попереднє керівництво заповідника «Києво-Печерська Лавра» за небажання виселяти ченців УПЦ з обителі

Глава прес-служби ПЦУ Євстратій Зоря висловився з приводу звільнення Максима Остапенка з посади генерального директора Національного заповідника «Києво-Печерська Лавра». На думку спікера ПЦУ, керівництво заповідника робило все можливе, щоб не виселяти з території Лаври ченців Української Православної Церкви, при цьому перешкоджаючи розвитку ПЦУ. Про це він написав у своєму акаунті у Фейсбук.

«Не близько обізнаний із конкретно цією ситуацією, але за два роки, відколи триває процес звільнення святині від »руського міра», мав змогу спостерігати чимало речей, про які не мав бажання говорити на широкий загал, але які викликали дедалі більше й більше запитань. Формально МП нібито не має жодних прав на перебування на території Лаври — але їхні представники там і досі живуть і служать. Цілком спокійно потрапляючи на 1) охоронювану 2) закриту територію. Хто з ким домовився про такий стан речей? І на яких умовах?», — задається питанням спікер ПЦУ.

Зоря додав, що саме з потурання «заповідника» ченці Української Православної Церкви мали ексклюзивний доступ до Лаврських печер, в той час, як ПЦУ не має змоги повноцінно потрапити до мощів преподобних Києво-Печерських і досі. Він звинуватив «заповідник» у співпраці з УПЦ, заявивши, що попередні два роки мала місце імітація, а не реальна боротьба з УПЦ в Лаврі.

«І ще одне, як на мене найбільш знакове, — це де-факто всіляке відкладання і затягування, під різними приводами, звільнення печер Лаври від контролю з боку МП. Бо відкриття доступу до печер та їхніх святинь для української молитви — це момент справжнього й остаточного звільнення Лаври від руського світу. Вірним і прочанам потрібна можливість молитися біля мощей Преподобних отців. Нам чудово відомо, яку концепцію опору обрано. І як у цій концепції сформувалося своєрідне «світсько-емпешне партнерство». Не маючи можливості прямо і публічно завадити звільненню Лаври від русмира, наші опоненти роблять усе можливе для того, щоб Лавра не могла повноцінно діяти як український монастир. Щоб було якомога менше богослужінь. Щоб печери і мощі святих не були доступні для українських паломників і української молитви. Щоб одночасно на всіх нарадах і в усіх доповідних записках розповідати про те, що ПЦУ «не хоче, не бажає, не здатна». Колись ті самі наративи активно просувала попередня очільниця з питань релігій Олена Богдан, яку за це Павло Лебідь називав «мудра жінка». Її було звільнено, але концептуальний підхід пошуку приводів для всіляких зволікань і затягувань, щоб дати змогу МП якомога довше залишатися в Лаврі, а ПЦУ якомога менше дозволяти розбудовувати її саме як український монастир, — лишився і діяв. І те, що з боку ПЦУ ці проблеми не виносили на загальний огляд — не означає, що їх не було і немає», — додав він.

Нагадаємо, що 21 травня 2025 року очільник Міністерства культури та стратегічних комунікацій Микола Точицький підписав указ про звільнення Максима Остапенка з посади генерального директора Національного заповідника «Києво-Печерська лавра». За словами Остапенка, про майбутнє звільнення його не попередили і причин не пояснили. Пізніше чиновник повідомив, що оскаржуватиме своє звільнення в суді.