Одна з причин, чому УПЦ не варто самочинно змінювати свій нинішній статус

Ієрарх Елладської Православної Церкви митрополит Пірейський Серафим закликав до скликання Всеправославного собору для вирішення української церковної кризи. Перед цим архієрей виступив із доповіддю, в якій прямо позначив причини, які призвели до ситуації, що склалася. Він не посоромився згадати претензії Патріарха Варфоломія на «східне папство», вказавши на те, що криза в Україні сталася тому, що глава Фанару взявся вирішувати це питання не соборно, а одноосібно. Крім того, архієрей наголосив на сумнівному канонічному статусі ПЦУ, зважаючи на обґрунтовані претензії до апостольського спадкоємства кліру цієї організації.
Що ми маємо в цьому випадку? Хтось може сказати, що ієрарх не зробив нічого особливого, однак це зовсім не так. Насамперед ідеться про архієрея Елладської Церкви, яка офіційно визнала ПЦУ і частина духовенства якої, включно з Предстоятелем, співслужить із представниками української схизми. По-друге, з огляду на тон і конкретику заяв, можна сказати, що Пірейський митрополит поставив себе під удар, адже виступив не тільки проти позиції своєї власної Церкви, а й проти патріарха Варфоломія, який користується в грецькому світі незаперечним авторитетом. З огляду на нещодавній скандал із позбавленням влади митрополита Пафоського Тихика (Кіпрська Церква), яке, як повідомляють ЗМІ, відбулося на вимогу глави Фанару і через непохитність архієрея в питанні збереження канонічного порядку в Православ’ї (він критикував надмірний еккуменізм із католиками та створення ПЦУ), цілком можливо, що митрополит Пірейський своїми випадами ризикує повторити таку саму долю.
Про що це говорить? Ієрархи Помісних Православних Церков дедалі менше бояться критикувати ПЦУ і дії Патріарха Варфоломія в цьому питанні. Через шість років, як правильно зауважив митрополит Серафим, жодна Помісна Церква (крім чотирьох грецьких патріархатів) не визнала ПЦУ, що свідчить про їхнє ставлення до української схизми. Разом з тим, час від часу, то один, то інший видатний діяч світового Православ’я виступить на захист Української Православної Церкви, критикуючи при цьому український уряд і ПЦУ за спроби знищити УПЦ. Чого варті заяви Єрусалимського, Сербського, Болгарського, Польського та інших Предстоятелів, які в питанні їхнього ставлення до ПЦУ залишаються непохитними. У зв’язку з цим, будь-який неправильний крок у даному випадку обнулить всі їхні труди, зробить невиправданими ризики і похитне авторитет Української Православної Церкви як Церкви-Сповідниці в Православному світі.
Саме тому, як сказав митрополит Серафим, розв’язати українську церковну кризу, окрім як через Всеправославне обговорення цього питання, не вийде. Готовність вирішувати церковні проблеми соборно нещодавно висловив також і Предстоятель Російської Православної Церкви. Скільки разів про це говорили представники інших Помісних Церков – можна збитися з рахунку. Все впирається лише в одну людину – Патріарха Варфоломія і, судячи з тих сигналів, які надходять з Фанару, його позиція в цьому питанні цілком може змінитися. Не виключено, що, з Божої милості, ювілей 1700-річчя I Вселенського собору ми запам’ятаємо не ганебними заграваннями з католиками, а відновленням соборного устрою в Православ’ї та вирішенням найсерйознішого за останні сто років розколу.