Рійґікоґу схвалив у другому читанні закон, який обмежує зв’язки релігійних організацій з іноземними структурами

Парламент Естонії (Рійґікоґу) прийняв у другому читанні оновлену редакцію Закону про церкви та парафії, яка передбачає заборону юридичних та господарських зв’язків релігійних організацій із зарубіжними духовними центрами, якщо ті становлять загрозу для безпеки або конституційного ладу країни. Закон, зокрема, може торкнутися діяльності Естонської Православної Церкви, якщо вона не розірве канонічні зв’язки з Москвою. Про це повідомляє естонський новинний портал ERR.ee.

Раніше, 24 квітня, президент Естонії відмовився проголосити першу версію закону, вказавши на непропорційність обмежень щодо свободи віросповідання та об’єднань. У відповідь Рійґікоґу вніс зміни: виключив положення про заборону керування організацією особою, що має вплив в іноземній державі, а також продовжив термін адаптації для релігійних об’єднань з двох до шести місяців.

У новій редакції також уточнено саме поняття загрози державі. Під цим розуміється підтримка або фінансування діяльності, спрямованої проти незалежності, територіальної цілісності чи конституційного ладу Естонії, а також заклики до війни, тероризму або насильницьких дій.

Законопроєкт має пройти третє читання і отримати підпис президента, перш ніж набуде чинності. Його ухвалення викликало суспільну дискусію: прихильники вважають, що він зміцнює національну безпеку, тоді як критики вказують на ризик обмеження релігійних свобод.

Нагадаємо, що в православних храмах Таллінна відбуваються богослужіння з молитвами за майбутнє Естонської Православної Церкви. Ці духовні заходи збігаються з розглядом у парламенті поправок до закону, спрямованих на фактичну заборону Церкви через її юрисдикційний зв’язок із Московським Патріархатом.