«Ваші священики веселі та доступні»: колишній клірик Чернівецької єпархії УПЦ розповів, чому перейшов до ПЦУ

Клірик Чернівецько-Буковинської єпархії Української Православної Церкви Орест Драгинда, який нещодавно відхилився в розкол і разом з громадою перейшов до ПЦУ, розповів про те, чому зробив такий крок. Драгинда заявив про те, що в ПЦУ він відчуває «внутрішній спокій», а служителі ПЦУ видаються екс-священику УПЦ «веселими і доступними». Про це повідомляють ЗМІ.

«Перша причина, яка спонукала перейти, то, що фактично виникла Православна Церква України. Я завжди вірив, що вона і канонічна, і благодатна, частина Вселенської Церкви. Друга причина. Я стежив за тим, що відбувається в суспільстві, сподівався, що буде співслужіння і мирне співіснування церков ПЦУ і УПЦ, але цього не сталося. Третя причина – на моє внутрішнє сприйняття вдарила поведінка Кирила під час вторгнення. Я чекав, що керівництво УПЦ рішуче відмежується від РПЦ, цього не сталося. Я повинен був визначитися – або так, або так. І я кілька разів провів бесіди з приходом, і більшість хотіла приєднатися до Української Церкви», – розповів Драгинда.

Він додав, що попередні п’ять років з часу створення ПЦУ не переходив до організації тому, що чекав, що ієрархи УПЦ приймуть рішення про об’єднання з українськими схизматиками. Тепер же, після переходу, Драгинда стверджує, що знайшов спокій.

«Ваші священики веселі і доступні, я спостерігав за ПЦУ. І приєднавшись, я не відчуваю, що щось втратив, навпаки – відчуваю внутрішнє умиротворення. Тому що коли проголошується одне, а робиться інше, то це викликає занепокоєння. Плюс до того, пригнічувало, коли тебе називають «московський поп», а ти знаєш, що ти московський поп, тому що УПЦ – це московський патріархат. Тому зараз у мене таке відчуття, що я на Афоні», – додав він.

Нагадаємо, раніше прес-служба Кременчуцької єпархії Української Православної Церкви повідомила про те, що за ухилення в розкол і порушення священицької присяги, були заборонені в служінні двоє священнослужителів. Відповідні укази підписав митрополит Кременчуцький і Лубенський Миколай.