Заборона Церкви — це шлях держави до конфлікту всередині суспільства, — ієрарх УПЦ

Ієрарх Української Православної Церкви митрополит Запорізький і Мелітопольський Лука вказав на дискримінаційні заходи, які держава вживає щодо УПЦ, з метою — схилити священиків Церкви до переходу в ПЦУ. Серед іншого, митрополит Лука назвав примусову мобілізацію священнослужителів УПЦ, що призводить до неможливості виконувати пастирські обов’язки. Слова архієрея передає прес-служба Запорізької єпархії УПЦ.

«Уряд України не включив духовенство УПЦ до переліку керівників критично важливих сфер, які мають право на бронювання від мобілізації. При цьому «ПЦУ», РКЦ, греко-католики, протестантські громади, кришнаїти і буддисти таку можливість мають. Вони критично важливі, а ми – ні. Духовенство УПЦ автоматично виключено з механізму захисту свого служіння, навіть у мирних парафіях. Це створює штучну нерівність між релігійними організаціями, хоча всі вони діють на підставі одного Закону про свободу совісті. Така ситуація посилює почуття дискримінації серед віруючих і підриває єдність нашого суспільства», — заявив митрополит Лука.

Архієрей додав, що Українська Православна Церква не відмовляється від служіння суспільству в умовах війни. Проте спроби обмеження і дискримінації УПЦ налаштовують віруючих людей проти держави і не сприяють об’єднанню українського Православ’я.

«Церква не відмовляється від служіння народу в умовах війни. УПЦ благословляє допомогу людям, капеланство, молитву і соціальне служіння. Але примусова мобілізація священиків без урахування пастирської місії — це порушення права віруючих на духовну опіку. Місце священика перед Престолом в Вівтарі, з стражденними і нужденними або біля вмираючого, а не зі зброєю в окопі. Заборона Церкви і виключення священиків з бронювання — це не шлях держави до миру, а до конфлікту всередині суспільства. УПЦ, як і будь-яка інша релігійна або світська структура, може бути предметом критики — але не репресій. Закон повинен бути справедливим. А Церква — вільною. Церкву не закривають — до Церкви ведуть. І тільки любов переконує більше, ніж закон. Дивно, але ті, хто здійснюють антицерковну політику, не розуміють простої речі — спроби державного тиску на УПЦ не стимулюють, а гальмують об’єднання православних. Коли переходи вимушені — під загрозою заборони або мобілізації, в громадах виникає страх і опір. Люди не хочуть бути інструментом політичного рішення або примусового вибору — вони хочуть усвідомленого рішення. Державний тиск часто сприймається парафіянами як несправедливість і дискримінація. В результаті люди стають на бік свого духовенства, тому що бояться втратити храм, священика, традиції», — зазначив він.

Нагадаємо, раніше ми повідомляли про те, що регіональні ЗМІ міста Переяслав (Київська область) вимагають заборонити громадам Української Православної Церкви, у яких прихильники ПЦУ захопили храми, здійснювати богослужіння в пристосованих приміщеннях. Противники УПЦ в Переяславі вважають, що таким чином громади канонічної Церкви порушують санітарні та норми пожежної безпеки, а закон «Про свободу совісті» нібито взагалі забороняє проведення релігійних заходів у непристосованих приміщеннях.