Ректор КДАіС: Прагнення УПЦ до незалежності - історична закономірність, а не політика

Ректор Київської духовної академії і семінарії архієпископ Сильвестр (Стойчев) виступив із розгорнутим поясненням позиції Української Православної Церкви щодо питання повної незалежності. Він підкреслив, що прагнення до автокефалії є історично закономірним процесом для Церкви в суверенній державі, а не наслідком політичної кон’юнктури. За його словами, цей рух розпочався «знизу» — від священиків і мирян, а його критики ігнорують як рішення Собору у Феофанії, так і реалії російської військової агресії.

Архієпископ Сильвестр наголосив, що зв’язок між набуттям державою політичного суверенітету і початком дискусій про церковну незалежність є історичним правилом. «Про це нам говорить вся церковна історія», — заявив ієрарх. Як приклади він навів Болгарію, Сербію, Грецію та Румунію, де здобуття незалежності природним чином породжувало і прагнення до самостійного церковного устрою. Цей процес, за його словами, спостерігався навіть у країнах, де православні не становили більшості, наприклад, у Польщі, Албанії або Чехії та Словаччині. «Немає нічого дивного в тому, що дискусії про статус Церкви тісно пов’язані з боротьбою за державну і культурну самобутність», — констатував він.

Як один із ключових аргументів архієпископ навів позицію самої Російської Православної Церкви. Він нагадав, що 1948 року, на святкуванні 500-річчя автокефалії РПЦ, патріарх Алексій I (Симанський) пояснював її проголошення тим, що Російська Церква перебувала в «іншій, величезній за територією, державі, цілком незалежній від держави її Церкви-Матері», а її члени належали до іншого народу з іншою мовою і звичаями. «Як бачимо, за критеріями, які формулював 1948 року московський патріарх, Українська Православна Церква має все необхідне для самостійного буття», — підсумував ректор КДАіС.

Особливу увагу ієрарх приділив рішенням Собору УПЦ у Феофанії від 27 травня 2022 року, які, на його думку, незаслужено ігноруються противниками автокефалії. Він підкреслив, що Собор став прямим наслідком масової відмови парафій УПЦ поминати ім’я московського патріарха після початку повномасштабного вторгнення. «Рух до автокефалії, зафіксований рішеннями Собору у Феофанії, розпочався саме знизу, а не був нав’язаний зверху єпископами чи політиками», — заявив архієпископ. Він також навів слова Предстоятеля УПЦ Блаженнішого Митрополита Онуфрія: «Після 27 травня 2022 року ми більше не є частиною Московського патріархату. Собор чітко заявив про прагнення нашої Церкви до повної канонічної незалежності».

На завершення архієпископ Сильвестр висловив здивування з приводу того, що прихильники збереження канонічного підпорядкування Москві уникають розмов про російську військову агресію та її підтримку з боку Московської патріархії. «У нас реальна війна з колосальними втратами людських життів!» — емоційно наголосив він, зазначивши, що нинішні події — це не внутрішньополітичні процеси, а жорстока реальність. На його переконання, ратувати за автокефалію — значить узяти на себе відповідальність за свою паству на своїй землі, а багато противників цього кроку «просто бояться цієї відповідальності».

Нагадаємо, керуючий справами Української Православної Церкви, митрополит Бориспільський і Броварський Антоній (Паканич) представив аналіз історії автокефальних рухів в Україні у ХХ столітті, дійшовши висновку, що вони незмінно були пов’язані з політичними зрушеннями, а не з внутрішньоцерковними потребами. На думку ієрарха, прагнення до автокефалії розглядалося переважно як атрибут державності, а не як засіб для спасіння, що призводило до розколів та історичної нестабільності.