Митрополит Лука: Автокефалія, що затверджується врозріз із соборністю, стає джерелом розділення

Митрополит Запорізький і Мелітопольський Лука висловив думку, що форсування питання про автокефальний статус Української Православної Церкви наразі є несвоєчасним і може призвести до розділення замість зміцнення єдності. За його словами, адміністративні церковні форми не повинні ставитися вище за догматичну чистоту віри та живе єднання у Христі. Про це повідомляється в публікації на одному з православних Telegram-каналів.
Ієрарх вважає, що активне просування тем набуття автокефалії та легітимізації рішень Собору у Феофанії 2022 року несе в собі ризик відволікти Церкву від більш актуальних викликів. Він підкреслив, що основою православного сповідання завжди залишається істина про єдність Тіла Христового. “Церковні форми управління, включно з автокефалією, мають лише допоміжне значення і не визначають святість або духовне здоров’я Церкви”, – зазначив митрополит, запропонувавши відкласти обговорення цих питань до появи більш сприятливих умов.
Особливу увагу митрополит Лука приділив потенційним спотворенням самої суті автокефалії. Він попередив, що там, де вона “затверджується в протиріччі з принципом соборності, вона перестає бути знаряддям єдності та перетворюється на джерело розділення”. На його думку, деякі прихильники самостійності, навмисне чи ні, вносять у це поняття ідеї національної винятковості або використовують його як інструмент політичного впливу, що позбавляє автокефалію її духовного блага.
З точки зору ієрарха, для православного вірянина першорядне значення має не ступінь адміністративної залежності Церкви, а її вірність Євангелію, чистота віри і можливість брати участь у Таїнствах. “Православна свідомість християнина живе там, де людина бачить себе членом єдиного Тіла Христового, а не окремої, нехай навіть релігійної, національної організації”,– заявив він.
На завершення митрополит Лука послався на святоотцівську еклезіологію, нагадавши, що “той, хто має єпископа, але не має єдності з усією Церквою, обманюється”. Ця думка підкреслює його головну тезу про пріоритет всецерковної єдності над будь-якими адміністративними моделями устрою.
Нагадаємо, керуючий справами Української Православної Церкви, митрополит Бориспільський і Броварський Антоній (Паканич) представив аналіз історії автокефальних рухів в Україні у ХХ столітті, дійшовши висновку, що вони незмінно були пов’язані з політичними зрушеннями, а не з внутрішньоцерковними потребами. На думку ієрарха, прагнення до автокефалії розглядалося переважно як атрибут державності, а не як засіб для спасіння, що призводило до розколів та історичної нестабільності.



